передаються від заражених осіб здоровим і можуть масово поширюватися.
Объяснение:
Особливості. Однією з особливостей інфекційних хвороб є наявність інкубаційного періоду, тобто періоду від моменту зараження до появи перших ознак. Тривалість цього періоду залежить від зараження і виду збудника і може тривати від декількох годин до декількох років. Місце проникнення мікробів в організм називають вхідними воротами інфекції. Епідеміологія – розділ медицини, що займається вивченням причин різних інфекційних хвороб, а також методів їхнього лікування і попередження. Завдяки епідеміології виявилася ще одна спільна властивість інфекцій. Один раз перехворівши інфекційним захворюванням, людина стає, як правило, несприйнятливою до неї. Ця несприйнятливість до інфекції отримала назву імунітет. Саме завдяки здатності організму набувати імунітету, стало можливим попередження інфекцій за до щеплень. Одні люди, зіштовхнувшись зі збудником хвороби, занедужують. Інші, що мають імунітет до цього захворювання, начебто і не помічають його. Але є ще і треті. Вони впускають збудника інфекції у свій організм, самі не хворіють, але щедро діляться інфекцією з оточенням. Таких людей називають носіями інфекції
В природном сообществе есть несколько совместного выживания живых организмов,например:симбиотические отношения это когда или оба партнера имеют выгоду друг от друга, или только один из них от другого;Кооперация - оба партнера имеют выгоду друг от друга, но связь их необязательна. У свободно живущих организмов всегда очень много паразитов, которые служат источником пищи для животных-чистильщиков,например, креветки собирают паразитов с поверхности тела или ротовой полости рыб. Среди позвоночных животных такое явление распространено широко. Многие птицы кормятся на копытных, выбирая из их шерсти паразитов – клещей, выщипывают зимнюю шерсть у оленей, лосей, коров во время их линьки, используя ее при постройке гнезд;Мутуализм – широко распространенная форма взаимополезного сожительства, когда присутствие партнера становится обязательным условием существования каждого из них. Один из самых известных примеров таких отношений являются лишайники, представляющие собой сожительство гриба и водоросли. В лишайнике гифы гриба, оплетая клетки и нити водорослей, образуют специальные всасывающие отростки, проникающие в клетки. Через них гриб получает продукты фотосинтеза, образованные водорослями. Водоросль извлекает из гифа гриба воду и минеральные соли; Комменсализм – распространённая форм симбиоза двух видов. Это взаимоотношения, при которых один вид получает пользу от сожительства, а другому это безразлично. В открытом океане крупных морских животных – акул, дельфинов, черепах,часто сопровождают небольшие рыбы – лоцманы. При больших скоростях, развиваемых акулой или дельфином, образуется так называемый слой трения, примыкающий непосредственно к поверхности тела этих животных. Рыбы-лоцманы, попадая в этот слой, движутся с той же скоростью, не затрачивая больших усилий и кормятся остатками пищи животных, которых они сопровождают, а также их экскрементами и паразитами. Эта близость к крупным хищникам защищает рыб-лоцманов от нападения. Сами акулы и дельфины их не трогают.
Плавательный пузырь — орган, присутствующий практически у всех костистых рыб и развивающийся как вырост пищевода. Плавательный пузырь может выполнять гидростатические, дыхательные и звукообразовательные функции. Отсутствует у рыб, ведущих донный образ жизни и у глубоководных рыб. У последних плавучесть обеспечивается в основном за счет жира благодаря его несжимаемости или за счёт более низкой плотности тела рыбы, как например, у анциструсов, голомянок и рыбы-капли. В процессе эволюции плавательный пузырь преобразовался в лёгкие наземных позвоночных.
Гидростатическая функция Основная функция плавательного пузыря у рыбы — гидростатическая. Он рыбе оставаться на определённой глубине, где вес вытесняемой рыбой воды равен весу самой рыбы. Когда же рыба активно опускается ниже этого уровня, тело её, испытывая большее наружное давление со стороны воды, сжимается, сдавливая плавательный пузырь. При этом вес вытесняемого объёма воды уменьшается и становится меньше веса рыбы и рыба падает вниз. Чем ниже она опускается, тем сильнее становится давление воды, тем больше сдавливается тело рыбы и тем стремительнее продолжается её падение. Наоборот, при всплытии ближе к поверхности газ в плавательном пузыре расширяется и уменьшает удельный вес рыбы, что ещё больше выталкивает рыбу к поверхности. Таким образом, основное назначение плавательного пузыря — обеспечивать нулевую плавучесть в зоне обычного обитания рыбы, где ей не надо тратить энергию на поддержание тела на этой глубине. Например, акулы, у которых плавательный пузырь отсутствует, вынуждены поддерживать глубину своего погружения постоянным активным движением.
передаються від заражених осіб здоровим і можуть масово поширюватися.
Объяснение:
Особливості. Однією з особливостей інфекційних хвороб є наявність інкубаційного періоду, тобто періоду від моменту зараження до появи перших ознак. Тривалість цього періоду залежить від зараження і виду збудника і може тривати від декількох годин до декількох років. Місце проникнення мікробів в організм називають вхідними воротами інфекції. Епідеміологія – розділ медицини, що займається вивченням причин різних інфекційних хвороб, а також методів їхнього лікування і попередження. Завдяки епідеміології виявилася ще одна спільна властивість інфекцій. Один раз перехворівши інфекційним захворюванням, людина стає, як правило, несприйнятливою до неї. Ця несприйнятливість до інфекції отримала назву імунітет. Саме завдяки здатності організму набувати імунітету, стало можливим попередження інфекцій за до щеплень. Одні люди, зіштовхнувшись зі збудником хвороби, занедужують. Інші, що мають імунітет до цього захворювання, начебто і не помічають його. Але є ще і треті. Вони впускають збудника інфекції у свій організм, самі не хворіють, але щедро діляться інфекцією з оточенням. Таких людей називають носіями інфекції