Скоро в нашому учнівському житті настане переломний момент: ми закінчимо школу й розлетимося хто куди. Тому вже сьогодні я задумався над вибором життєвого шляху.
Роздуми про власне майбутнє — це роздуми, де навчатися і працювати. Це вибір певної лінії поведінки, вибір життєвих принципів, визначення особистої системи цінностей... Знаю точно: я хочу бути Людиною. Так, саме Людиною у високому розумінні цього слова. Важко бути щирим, відвертим, порядним з іншими людьми, водночас не забуваючи й про власну індивідуальність та інтереси, вважатися хорошим другом, справжнім фахівцем в обраній професії тощо непросто. Значно легше жити, так би мовити, навмання, йти в "нікуди": сьогодні мені добре, а завтра як получиться...
Хотілося б, щоб я й усі мої друз в досягли того, про що мріємо. Дуже добре, що мрії ці різні, несхожі одна на одну, тим цікавіше буде гати, як кожен із нас прокладатиме свою життєву стежку.
Я визначився з планами на майбутнє, почуваю себе спокійним і сповненим сил, аби утілювати ці задуми в життя.
Если бы жизнь растений и животных зависела только от меня, моя жизнь никогда бы на была прежней. Перед тем как сорвать тот или иной цветок или растение, надо задать себе вопрос: а точно мне его нужно сорвать и полюбоваться им несколько часов, или же оставить его на том же месте, и любоваться им до конца жизни этого растения. И перед тем как выбросить свою недоеденную котлету с обеда, задуматься: может эту самую котлету взять, и дать маленькому, бездомному котёнку или щенку. Ведь бездомным животным очень трудно добывать себе пищу. На самом деле, если бы жизнь растений и животных зависела от меня, то почти каждое действие нужно обдумать. Мало ли, от сломанной ветки дерева зависит дальнейшая жизнь целого живого организма! Даже если такое время и не наступит, нужно всё равно беречь природу!