ответ:Відомі із середнього девону, були численні до пермського періоду.
Для дводишних риб характерна аутостилія. Зуби зазвичай у виді двох масивних пластин. Тазовий пояс з однієї пластинки. Парні плавці з довгою сегментованою віссю. У дводишних риб крім зябрового дихання є ще легеневе (великий комірчастий плавальний міхур перетворений в одну або дві «легені» — служить для дихання атмосферним повітрям). Є «легеневий» кровообіг; передсердя частково розділене на праву і ліву частини. Хорда зберігається протягом усього життя, не розвиваються тіла хребців.
2 ряди, 21 родина. Більшість вимерла (у тому числі диптеруси). Сучасні дводишні риби представлені 6 реліктовими видами з двох родин. Живуть у прісній воді.
Єдиний вид рогозубоподібних (Ceratodontiformes) — рогозуб (Neoceratodus forsteri) — живе на мілководдях у північно-східній Австралії. Довжина до 175 см, тіло товсте, луска велика, парні плавці листоподібні, плавальний міхур непарний.
Протоптери (Protopterus, 4 види) живуть у водах тропічної Африки; довжина від 30 см до 2 м, іноді більше. Під час засухи в пересохлих водоймах впадають у сплячку (нерідко тривалу), яку проводять в норах, виритих у ґрунті.
Подібним чином поводиться лусковик, або лепідосирен (Lepidosiren paradoxa), що живе в басейні Амазонки. Живляться безхребетними, рибами, земноводними. Нерест у період дощів, ікра донна.
Протоптери і лусковик — об'єкти місцевого промислу. Рогозуб в Австралії — об'єкт охорони. Деколи дводишних утримують в акваріумах.
Всі сучасні дводишні демонструють значне зниження злиття кісток верхньої частини черепа, а його специфічні кістки не показують гомології з кістами черепа променеперих або тетрапод. Під час сезону розмноження в американських дводишних розвивається пара перистих придатків, які є високо модифікованими черевними плавниками. Вважають, що ними риби сприяють поліпшенню газообміну навколо яєць у гнізді.
К домашним относятся млекопитающие, прирученные человеком; они живут на его попечении, размножаются под его контролем и разводятся для различных хозяйственных целей, охоты и т. д. Среди них существует полный ряд переходов от недавно одомашненных видов, лишь охраняемых и используемых человеком, до животных, коренным образом измененных им и не могущих жить в естественных условиях. Используя домашних животных в различных целях, человек вывел соответствующие породы с характерными для них признаками. Однако одомашненными оказались не все животные, которые могли бы быть полезны человеку. Важным условием для одомашнивания следует считать тип нервной деятельности животного. Известно, что даже близкие формы нередко ведут себя по-разному. Например, индийский слон легко приручается, тогда как приручение африканского слона значительно труднее, хотя в древности ими пользовались как боевыми животными в ударных войсках. Другое важнейшее условие, определяющее возможность успешного одомашнения, — морфологическая и экологическая пластичность, т. е быстро при к изменяющимся условиям жизни под влиянием воспитания, искусственного отбора и подбора. Имеется ряд свойств, связанных с одомашнением (доместикацией), которые являются общими для всех или по крайней мере очень многих одомашненных млекопитающих. Главнейшие из них следующие. В то время как окраска у диких видов очень постоянна, у домашних форм она подвержена исключительно сильной изменчивости, например, разнообразие мастей лошадей и коров. То же, может быть, в несколько меньшей степени, относится и к размерам. В этом отношении особенно показательны собаки, среди которых имеются формы чуть ли не до 1 м высоты и помещающиеся на чайном блюдце. Относительно часто наблюдается сильное укорочение челюстей, изгиб морды вверх (мопсовидность) у собак, свиней, коров, коз. У диких родичей домашних млекопитающих уши всегда стоячие, между тем чуть ли не все домашние звери вислоухие (собаки, свиньи, овцы, козы, кролики, реже коровы, а как исключение, по-видимому, даже ослы, лошади и ламы). Заметно изменяются при одомашнении строение и длина хвоста, а бесхвостые (куцые) формы имеются среди собак, овец, кошек и даже крупного рогатого скота. Изменяется и волосяной покров (особенно у овец, кроликов, коз, собак) в нескольких направлениях: 1) сглаживание резких отличий между остью и подшерстком; 2) утрата к периодической линьке и 3) изменение строения самого волоса. Особенно интересно явление курчавости; оно встречается у собак, овец, свиней, верблюдов, реже у лошадей и крупного рогатого скота. Наблюдается и полное исчезновение волос, что чаще бывает у собак и свиней, но известно также у коз, лошадей и крупного рогатого скота. Наконец, одомашнение проявляется и в изменении формы.рогов, которые могут и исчезнуть. Последнее явление — комолость — известно для коров, овец, коз.
ответ:Відомі із середнього девону, були численні до пермського періоду.
Для дводишних риб характерна аутостилія. Зуби зазвичай у виді двох масивних пластин. Тазовий пояс з однієї пластинки. Парні плавці з довгою сегментованою віссю. У дводишних риб крім зябрового дихання є ще легеневе (великий комірчастий плавальний міхур перетворений в одну або дві «легені» — служить для дихання атмосферним повітрям). Є «легеневий» кровообіг; передсердя частково розділене на праву і ліву частини. Хорда зберігається протягом усього життя, не розвиваються тіла хребців.
2 ряди, 21 родина. Більшість вимерла (у тому числі диптеруси). Сучасні дводишні риби представлені 6 реліктовими видами з двох родин. Живуть у прісній воді.
Єдиний вид рогозубоподібних (Ceratodontiformes) — рогозуб (Neoceratodus forsteri) — живе на мілководдях у північно-східній Австралії. Довжина до 175 см, тіло товсте, луска велика, парні плавці листоподібні, плавальний міхур непарний.
У лусковикоподібних (Lepidosireniformes) подовжене тіло, дрібна луска, парні плавці джгутоподібні, плавальний міхур («легеня») парний.
Протоптери (Protopterus, 4 види) живуть у водах тропічної Африки; довжина від 30 см до 2 м, іноді більше. Під час засухи в пересохлих водоймах впадають у сплячку (нерідко тривалу), яку проводять в норах, виритих у ґрунті.
Подібним чином поводиться лусковик, або лепідосирен (Lepidosiren paradoxa), що живе в басейні Амазонки. Живляться безхребетними, рибами, земноводними. Нерест у період дощів, ікра донна.
Протоптери і лусковик — об'єкти місцевого промислу. Рогозуб в Австралії — об'єкт охорони. Деколи дводишних утримують в акваріумах.
Всі сучасні дводишні демонструють значне зниження злиття кісток верхньої частини черепа, а його специфічні кістки не показують гомології з кістами черепа променеперих або тетрапод. Під час сезону розмноження в американських дводишних розвивається пара перистих придатків, які є високо модифікованими черевними плавниками. Вважають, що ними риби сприяють поліпшенню газообміну навколо яєць у гнізді.
Объяснение: