Слинні залози• У людини є три пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і підязикові.• Слина має слабколужну реакцію.• Склад і кількість слини залежать від характеру їжі. Суха їжа потребує більше слини.• За добу слинні залози виробляють від 1,0 до 1,5 л слини. Склад i функції слини• 1. Вода (близько 99% загального складу слини) - Забезпечує змочування і розчинення складників їжі. Зволожує ротову порожнину. Сприяє мовленню.• 2. Лізоцим - Бактерицидний фермент, запобігає карієсу, приймає участь в процесах регенерації епітелію слизової оболонки рота• 3. Муцин - Глікопротеїд, що сприяє утворенню слизу та формуванню харчової грудочки.• 4. Слиз - Бере участь в утворенні харчової грудочки. Сприяє ковтанню.• 5. Слинна альфа-амілаза (птиалін) - Каталізує розщеплення поліцукрів до дицукрів• 6 .Мальтаза (глюкозидаза) - Розщеплює мальтозу і сахарозу до моноцукрів. Зуби• За формою і функціями зуби поділяють на різці, ікла, малі і великі кутні.• На кожній щелепі по 4 різці, 2 ікла, 4 малих кутніх і 6 великих кутніх зубів.• Різці та ікла мають по одному кореню.• Цими зубами відкушують їжу.• Кутні зуби мають два або три корені.• Малі та великі кутні зуби подрібнюють їжу. Зуби Емаль • подрібнюють і Дентин перетирають їжуПульпа до кашкоподібного стану; Ясна • розташовані в Кістка комірках верхньої та нижньої щелеп Цемент ротової порожнини; • у дорослої людини 32 зуби Будова зуба • У кожному зубі розрізняють коронк, шийку і корінь. • Коронку зуба вкриває емаль. • Емаль - найтвердіша тканина в організмі людини, за твердістю наближається до кварцу. • Під емаллю розташований дентин. • Він утворює більшу частину коронки, шийки і зануреного у ясна кореня. Будова зуба• Шийку і корінь зуба вкриває цемент.• Порожнину зуба заповнює сполучна тканина - пульпа.• У пульпу через канал кореня входять кровоносні та лімфатичні судини, нерви.• За рахунок пульпи зуб живиться та росте. Язик• Це рухливий орган, утворений мязовою посмугованою скелетною тканиною;• на слизовій оболонці язика містяться смакові рецептори;• завдяки цим рецепторам ми розрізняємо кисле, солодке, солоне, гірке і таким чином визначаємо смак їжі;• за до язика ми визначаємо якість речовин, що надійшли до ротової порожнини (нехарчові або шкідливі речовини рефлекторно викидаються з неї);• язик бере участь у змочуванні їжі, її перемішуванні та в процесі ковтання;• у людини язик є органом мовлення. УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ• Травний канал починається з ротової порожнини.• У ній визначається смак їжі, її якість, відбувається механічна (подрібнення, перемішування) та хімічна (первинне розщеплення вуглеводів під дією травних ферментів: амілази і мальтази) обробка, їжа зволожується, набуває вигляду харчової грудки.• Під час ковтання харчова грудка проходить в інший відділ травного каналу - глотку, а потім у стравохід і шлунок.
Красные (Rhodophyta), бурые (Phaeophyta) и зеленые (Chlorophyta) водоросли. Их представители в основном обитают в воде, причем бурые и красные водоросли занимают важное место в морских экосистемах, а зеленые часто обильны в пресных водоемах. Однако несколько родов зеленых водорослей обитает в морях, а бурых и красных водорослей – в пресной воде. Во всех этих местообитаниях представители рассмотренных отделов играют экологическую роль, сравнимую с ролью растений на суше. Красные водоросли – крупная группа, особенно многочисленная в теплых морских водах. Ее представители почти всегда прикреплены к субстрату, а некоторые произрастают на больших глубинах (до 268 м) . Содержат фикобилины, придающие им специфическую окраску, и хлорофилл a. К бурым водорослям относятся самые крупные и сложно организованные морские протисты. У многих их групп вегетативное тело четко расчленено на ножку, листовидную пластинку и аппарат для прикрепления к субстрату. Некоторые имеют ткани, проводящие ассимиляты, по сложности строения приближающиеся к аналогичным тканям сосудистых растений. Хлоропласты бурых водорослей содержат хлорофиллы a и c и большое количество фукоксантина, который и придает им оливково-зеленый или темно-бурый цвет. Спорофит обычно крупнее гаметофита. Зеленые водоросли – самый крупный и разнообразный из трех отделов. Возможно, именно от этих протистов произошли растения. Их хлоропласты содержат хлорофиллы a и b и каротиноиды, а запасное питательное вещество – крахмал. По этим признакам они сходны с растениями. Предковые формы зеленых водорослей, вероятно, были жгутиковыми одноклеточными, покрытыми чешуйками. Charophyceae и Chlorophyceae обитают в основном в пресной воде, тогда как Ulvophyceae – в морской. Все три класса включают одноклеточные, малоклеточные, нитчатые и паренхиматозные роды, а Chlorophyceae также подвижные и неподвижные колониальные формы. Подвижные споры Charophyceae асимметричны и имеют боковые или субапикальные жгутики, отходящие под прямым углом к оси клетки, в то время как у двух других классов споры радиально- симметричные с апикальными жгутиками.
