На підставі наведеного короткого огляду можна висловити ряд принципових положень, що стосуються розладів крово-і лімфообігу. По-перше, порушення кровообігу не можнарозглядати у відриві від порушень лімфообігу і стану системи крові, так як структурно і функціонально ці системи тісно пов'язані. По-друге, порушення крово-і лімфообігу ведуть до порушення тканинного (клітинного) метаболізму, а значить, до пошкодженняструктури тканини (клітини), розвитку того чи іншого виду дистрофії або некрозу. Морфологія цих ушкоджень, крім загальних ознак, притаманних усім органам і тканинам, має і ряд приватних, характерних лише для даного органу чи тканини, що визначаєтьсяструктурно-функціональними їх особливостями і, зокрема, особливостями кровоносної та лімфатичної систем.
Реакція дитячого організму на фізичне навантаження змінюється в міру росту і розвитку організму. На динамічне фізичне навантаження діти і підлітки реагують підвищенням частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. Чим менший вік дітей, тим більшою мірою вони реагують навіть на невелике фізичне навантаження.
Діти і підлітки, які займаються фізичною культурою і працею за строго нормованими навантаженнями, тренують серцево-судинну систему, підвищують її функціональні і резервні можливості. В них зростає працездатність, витривалість організму порівняно з нетренованими однолітками. У відповідь на фізичне навантаження збільшується об’єм крові, який прокачується серцем за хвилину (хвилинний об’єм крові). У тренованих дітей це відбувається за рахунок скоріше збільшення систолічного об’єму ніж частоти серцевих скорочень. Під час максимальних фізичних навантажень у тренованих підлітків, на відміну від нетренованих, хвилинного об’єму крові достатньо для забезпечення усіх органів киснем.
У школярів-спортсменів після дозованого фізичного навантаження (20 присідань за 30 сек. ) частота серцевих скорочень збільшується на 60-70% (у нетренованих на 100%), максимальний артеріальний тиск підвищується на 25-30%, мінімальний знижується на 20-25% (у нетренованих відповідно на 40% і 5-10%). У підлітків із прихованою недостатністю серцево-судинної системи ці показники ще гірші: максимальний артеріальний тиск знижується, мінімальний — підвищується, час на відновлення сил триває більше 3 хв. , з’являється задишка, головокружіння. Якщо такі ж ознаки з’являються у спортсменів, це є свідченням перетренування організму внаслідок неправильно нормованих фізичних навантажень.
Під час статичного фізичного навантаження (тривале сидіння, стояння тощо) зростає і максимальний і мінімальний артеріальний тиск у тренованих і нетренованих дітей і підлітків. Така реакція відбувається навіть на легке статичне навантаження (30% від сили стискання ручного динамометра) і реєструється протягом 5 хв. після припинення навантаження. На початку навчального року ці показники менші ніж наприкінці. Тривале статичне навантаження може викликати у школярів спазми артеріол (загальний кров’яний тиск при цьому підвищується) , може сприяти виникненню органічних змін серцевих м’язів, клапанів.
Однією з мір профілактики серцево-судинних захворювань є збільшення рухової активності школярів під час навчального процесу в межах вікових меж допустимих фізичних навантажень.
Объяснение:
воздух