1)Грибниця шапинкових грибів утворює плодові тіла (плодові тіла складаються з шапинки та ніжки, або пенька).
2міцелій 3До найпоширеніших цвілевих грибів належать мукор, пеніцил та аспергіл. 4До пластинчастих грибів відносять сироїжку, рижик, печерицю. Їх капелюшок знизу має безліч тонких пластинок, які розходяться від пенька, як промені. Капелюшок трубчастих грибів знизу пронизана маленькими отворами, які тривають у вузькі трубочки. До трубчастих грибів відносять підосичники, білі гриби.4.2Тіло лишайника складається з гіфів гриба (що утворюють його основу, зокрема зовнішні — коркові — шари) і водоростей. Грибний компонент лишайника називається мікобіонтом, а водоростевий — фікобіонтом.6У 1896 році з грибків був виділений перший антибіотик — мікофенолова кислота (від грец. μύκης — гриб, фенол — відомий дезінфікувальний засіб).
Объяснение:
Основні повітряно – крапельні інфекції та їх короткі характеристики:
1. Грип. Найбільша ймовірність зараження припадає на перші два дні хвороби. Через ураження вірусом верхніх дихальних шляхів знижується їх захисна функція і вірус і токсини потрапляють в кров. Початок хвороби характеризується ознобом, головним болем, підвищується температура, є дискомфорт при русі очей. Потім з’являється нежить, сльозотеча, кашель.
2. Дифтерія. Викликає інтоксикацію організму, запалення гортані, горла, носа, трахеї і очей. Зараження відбувається від хворої, коли той кашляє або чхає або через предмети, на яких хворий залишив слиз з носа.
3. Менінгококова інфекція. Серйозне захворювання викликає гнійне ураження мозкової оболонки. Хвороба починається з різкого підняття температури до 40 градусів, з’являється блювота, головний біль, млявість. Через двадцять годин може з’явитися висип.
4. Коклюш. Характеризується сильним спазматичним кашлем. Хвороба розвивається повільно, виникає нежить, невелика температура, загальне нездужання, кашель. Поступово кашель стає пристуобразным.
5. Скарлатина. Хвороба починається раптово з високої температури до 40 градусів, червоніють щоки, виникає головний біль, нездужання, блювота, потім з’являється висип, частіше на згинальних частинах тіла.
6. Кір. Починається як застуда з чхання, кашлю, підвищеної температури, потім виникає одутлість лиця, кон’юнктивіт і світлобоязнь. З четвертого дня з’являються рожеві плями, які тримаються три дні, весь цей час тримається висока температура.
7. Епідемічний паротит. Хвороба вражає слинні та інші залози, ЦНС. Починається з погіршення самопочуття, втрата апетиту, головного болю. Потім підвищується температура, виникають болі в вух і шиї, ямки за вухами опухають і поступово пухлина перекидається на щоки. Заходи профілактики
Объяснение:
одягайте маску так, щоб вона щільно прилягала до шкіри та закривала ніс та рот; змінюйте маску кожні 4 години, а також після того, як вона стала вологою; не торкайтесь руками зовнішньої частини маски, на ній саме збираються всі мікроби; якщо торкнулись – помийте руки милом чи обробіть антисептиком.
Опыт должен доказать, что из углекислого газа и воды только на свету в листьях растений образуется крахмал.
1) То растение, которое стояло под колпаком без углекислого газа не сможет фотосинтезировать, значит в нем не образуется крахмал, значит, этот лист не даст с йодом синего окрашивания (йодная проба на крахмал даёт синий цвет)
2) То растение, которое было затемнено черной бумагой не сможет фотосинтезировать без солнечных лучей, в результате проба с йодом также не даст синего окрашивания, но по другой причине, не из-за отсутствия углекислого газа, а из-за отсутствия лучей.
Вывод: Для фотосинтеза необходимо наличие углекислого газа, воды, солнечных лучей,- тогда в результате фотосинтеза в зелёных пластидах листьев - хлоропластах образуется глюкоза, а затем крахмал.
СО2 (углекислый газ) +Н2О (вода) >свет, хлорофилл> C6H12O6 (глюкоза)