Гельмінти або глисти – це паразитичні черви, що можуть вражати кишечник, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші органи та системи організму людини. Глисти викликають у людини захворювання (гельмінтози), які негативно впливають на стан її здоров’я. Глисти знижують працездатність, викликають слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту, головний біль, роздратованість, біль в животі, часто спричинюють малокрів’я, алергічні прояви. Нерідко у хворих гається порушення апетиту, розвиваються запальні процеси органів травлення, ускладнюється перебіг інших захворювань. Особливо тяжко переносять глистяні інвазії діти, внаслідок яких вони можуть відставати в фізичному та розумовому розвитку. Найчастіше зустрічаються такі види гельмінтів, як гострики, аскариди, волосоголовці, карликовий, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінела, опісторхіс тощо. Найпоширенішим гельмінтозом є ентеробіоз (викликається гостриками), зараження яким
відбувається контактним шляхом від хворого або через предмети, якими той користувався. Особливо розповсюджений він серед дітей молодшого віку, можуть хворіти цілі сім’ї. Гострики – це невеликі, круглі, білого кольору глисти завдовжки до 1 см. Живуть в нижніх відділах тонкого та в товстому кишечнику, тривалість їх життя, за останніми даними, до 3-х місяців. Щоб попередити захворювання на ентеробіоз, слід дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом після відвідування туалету та перед їжею, утримувати нігті в чистоті та боротися зі шкідливою звичкою гризти нігті, перед та після сну приймати гігієнічний душ, обдавати кип’ятком дитячі горщики та мити іграшки водою з милом, проводити вологе прибирання приміщень тощо. Аскаридами, волосоголовцями людина заражається при вживанні немитих фруктів, овочів, ягід (зелень, редиска, огірки, морква, полуниця), що забруднені яйцями цих гельмінтів. Джерелом зараження цими глистами є хвора людина.
При попаданні дозрілого яйця аскариди до шлунку людини із нього виходить личинка, яка здійснює міграцію (триває 10-14 днів) в організмі людини. Через 2,5-3 місяці доросла аскарида має веретеноподібне, видовжене тіло біло-жовтого кольору, завдовжки від 15 до 40 см. Гельмінт паразитує в тонкому кишечнику. Дорослі самки аскарид щодня виділяють до 240 тисяч яєць. Тривалість їх життя близько одного року. При проковтуванні людиною дозрілого яйця волосоголовця личинка, яка з нього виходить, занурюється в слизову оболонку товстої кишки і там виростає в дорослого паразита. Виділені з випорожненнями яйця цих гельмінтів не заразні. Небезпечними для людини вони стають після того, як в них під дією сприятливих умов зовнішнього середовища розвинуться личинки. Щоб не заразитися аскаридами та волосоголовцями, в приватних обійстях слід користуватися тільки вбиральнями, не використовувати
для удобрення незнешкоджені фекалії. Овочі, зелень, ягоди та фрукти
перед вживанням у їжу в сирому вигляді слід покласти у друшляк і
занурити на 1-2 секунди в окріп, а потім обмити в холодній водою.
Зараження людини свинячим, бичачим ціп’яками відбувається при куштуванні сирого м’ясного фаршу, при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса (шашлику), яке містить фінки (зародки) цих гельмінтів, з яких в кишечнику людини розвиваються дорослі особини. Ціп’яки можуть паразитувати у людини від кількох до 20 років.
Розвиток цих паразитів відбувається зі зміною хазяїв: статевозрілі форми живуть в кишечнику людини, личинкова форма – в організмі свиней (свинячий) або великої рогатої худоби (бичачий).
Для попередження зараженнями ціп’яками не слід купувати м’ясо на стихійних ринках, куштувати сирий фарш, вживати м’ясні страви з кров’ю, недостатньо термічно оброблені м’ясні
продукти. При вживанні дичини (кабан, борсук тощо), м’яса та сала з прорізом домашніх свиней, хворих на трихінельоз, людина може заразитися цим небезпечним для здоров’я і життя гельмінтозом.
Щоб не допустити зараження трихінельозом, не треба купувати м’ясні продукти на стихійних ринках, м’ясо домашніх свиней та дичину вживати тільки після проходження санітарноветеринарного контролю.
Опісторх (або печінковий сисун) – плоский гельмінт завдовжки 8-
13 мм, який паразитує в протоках підшлункової залози, жовчних та
печінкових протоках протягом десятиріч.
Для попередження дифілоботріозу та опісторхозу необхідно, по-перше, охороняти водойми від забруднення стічними водами, по-друге, дотримуватись правил приготування риби: смажити її в пластованому вигляді під кришкою протягом 15-20 хвилин, варити – 20 хвилин, при солінні витримувати рибу протягом 2 тижнів в 14% солі від ваги риби, в’ялити шматки риби до 25 см протягом 3 тижнів, перед цим витримати 3 дні в 15% солі від ваги продукту.
Виды соединительной ткани-кровь,жировая ткань и костная ткань Кровь относится к соединительной ткани и состоит из плазмы и форменных элементов Основные функции крови 1.Транспортная-кровь движется по сосудам и обеспечивает перенос питательных веществ 2.Дыхательная функция-перенос кислорода и углекислого газа 3.Гомеостатическая- поддерживает постоянство состава внутренней среды 4.Защитная-поддерживает иммунитет и посредством фагоцитоза уничтожается чужеродные организмы 5.Гуморальная-с крови переносятся гормоны от желез внутренней секреции. Жировая ткань Относится к соединительной ткани и состоит из жировых клеток Функции 1.Теплоизоляция-сохранение тепла в организме 2.Энергетическая-накопление энергии 3.Защитная-защищает органы от механических воздействий 4.Синтез некоторых гормонов Костная ткань состоит из костных клеток и межклеточного вещества Функции 1.Механическая-формирует скелет 2.Кровообразующая-участвует в выработке эритроцитов 3.Метаболическая-принимает участие в липидном обмене и гормональном обмене 4.Защитная-защищает внутренние органы 5.Восстановительная-есть к регенерации-например при переломах
Удачи!) Наружный скелет сформировался у ракообразных, паукообразных и насекомых. Он представлен хитиновой кутикулой, хитиновым панцирем, который пропитан известью. К данному покрову прикрепляются мышцы, что позволяет передвигаться этим животным довольно быстро. В настоящее время членистоногие являются самым распространенным типом животных. Надо отметить, что наружный скелет имеет и свои недостатки: он не растет вместе с животным, и во время роста необходимо несколько раз линять животному, при этом животное становится совершенно беззащитным и становится легкой добычей для врагов.
Наружный скелет лишен таких недостатков — он растет вместе с животным и позволяет еще более специализировать отдельные мышцы и их группы, достигая при этом рекордных скоростей перемещения тела.
Опорно-двигательная система хордовых, ее составляющие. Особенности, связанные со передвижения хордовых
У всех хордовых внутренний скелет.
Скелет большинства позвоночных животных образован костями, хрящами, сухожилиями. Кости скелета могут соединяться либо неподвижно — срастаясь, либо подвижно — с сустава. Мышцы к костям прикрепляются таким образом, что кости приводятся в движение. В скелете различают следующие части:
- Осевой скелет;
- Скелет конечностей;
- Скелет черепа.
У рыб, земноводных, пресмыкающихся, птиц и млекопитающих хорошо развит позвоночник, который состоит из позвонков. Каждый позвонок состоит из тела, верхних и нижних дуг. Концы срастаются и образуют канал, в котором располагается спинной мозг. Хорда сохраняется на протяжении всей жизни у белуги и осетра.
Позвоночник рыб состоит из туловищного и хвостового отделов.
У земноводных в связи с водно-наземным образом жизни осевой скелет усложнился и представлен шейным отделом, состоящим из одного позвонка, туловищного — из семи позвонков с ребрами, которые оканчиваются свободно. Крестцовый отдел состоит из одного позвонка, к нему прикреплены кости таза. Хвостатые амфибии имеют несколько позвонков в хвостовом отделе.
Позвоночник пресмыкающихся имеет пять отделов:
- шейный;
- грудной;
- поясничный;
- крестцовый;
- хвостовой.
В шейном отделе позвонки соединены подвижно. Они обеспечивают подвижность головы — необходимое условие существования на земле. Грудные и поясничные позвонки несут ребра. У некоторых ребра соединяются с грудиной, образуя грудную клетку, обеспечивает защиту органам и лучшее поступление воздуха в легкие. Крестцовый отдел состоит из двух позвонков. Хорошо развит хвостовой отдел. У змей все отделы позвоночника несут ребра, кроме хвостового. Надо отметить, что ребра заканчиваются свободно, что позволяет им заглатывать крупную пищу.
ответ:Профілактика гельмінтозів
Гельмінти або глисти – це паразитичні черви, що можуть вражати кишечник, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші органи та системи організму людини. Глисти викликають у людини захворювання (гельмінтози), які негативно впливають на стан її здоров’я. Глисти знижують працездатність, викликають слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту, головний біль, роздратованість, біль в животі, часто спричинюють малокрів’я, алергічні прояви. Нерідко у хворих гається порушення апетиту, розвиваються запальні процеси органів травлення, ускладнюється перебіг інших захворювань. Особливо тяжко переносять глистяні інвазії діти, внаслідок яких вони можуть відставати в фізичному та розумовому розвитку. Найчастіше зустрічаються такі види гельмінтів, як гострики, аскариди, волосоголовці, карликовий, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінела, опісторхіс тощо. Найпоширенішим гельмінтозом є ентеробіоз (викликається гостриками), зараження яким
відбувається контактним шляхом від хворого або через предмети, якими той користувався. Особливо розповсюджений він серед дітей молодшого віку, можуть хворіти цілі сім’ї. Гострики – це невеликі, круглі, білого кольору глисти завдовжки до 1 см. Живуть в нижніх відділах тонкого та в товстому кишечнику, тривалість їх життя, за останніми даними, до 3-х місяців. Щоб попередити захворювання на ентеробіоз, слід дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом після відвідування туалету та перед їжею, утримувати нігті в чистоті та боротися зі шкідливою звичкою гризти нігті, перед та після сну приймати гігієнічний душ, обдавати кип’ятком дитячі горщики та мити іграшки водою з милом, проводити вологе прибирання приміщень тощо. Аскаридами, волосоголовцями людина заражається при вживанні немитих фруктів, овочів, ягід (зелень, редиска, огірки, морква, полуниця), що забруднені яйцями цих гельмінтів. Джерелом зараження цими глистами є хвора людина.
При попаданні дозрілого яйця аскариди до шлунку людини із нього виходить личинка, яка здійснює міграцію (триває 10-14 днів) в організмі людини. Через 2,5-3 місяці доросла аскарида має веретеноподібне, видовжене тіло біло-жовтого кольору, завдовжки від 15 до 40 см. Гельмінт паразитує в тонкому кишечнику. Дорослі самки аскарид щодня виділяють до 240 тисяч яєць. Тривалість їх життя близько одного року. При проковтуванні людиною дозрілого яйця волосоголовця личинка, яка з нього виходить, занурюється в слизову оболонку товстої кишки і там виростає в дорослого паразита. Виділені з випорожненнями яйця цих гельмінтів не заразні. Небезпечними для людини вони стають після того, як в них під дією сприятливих умов зовнішнього середовища розвинуться личинки. Щоб не заразитися аскаридами та волосоголовцями, в приватних обійстях слід користуватися тільки вбиральнями, не використовувати
для удобрення незнешкоджені фекалії. Овочі, зелень, ягоди та фрукти
перед вживанням у їжу в сирому вигляді слід покласти у друшляк і
занурити на 1-2 секунди в окріп, а потім обмити в холодній водою.
Зараження людини свинячим, бичачим ціп’яками відбувається при куштуванні сирого м’ясного фаршу, при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса (шашлику), яке містить фінки (зародки) цих гельмінтів, з яких в кишечнику людини розвиваються дорослі особини. Ціп’яки можуть паразитувати у людини від кількох до 20 років.
Розвиток цих паразитів відбувається зі зміною хазяїв: статевозрілі форми живуть в кишечнику людини, личинкова форма – в організмі свиней (свинячий) або великої рогатої худоби (бичачий).
Для попередження зараженнями ціп’яками не слід купувати м’ясо на стихійних ринках, куштувати сирий фарш, вживати м’ясні страви з кров’ю, недостатньо термічно оброблені м’ясні
продукти. При вживанні дичини (кабан, борсук тощо), м’яса та сала з прорізом домашніх свиней, хворих на трихінельоз, людина може заразитися цим небезпечним для здоров’я і життя гельмінтозом.
Щоб не допустити зараження трихінельозом, не треба купувати м’ясні продукти на стихійних ринках, м’ясо домашніх свиней та дичину вживати тільки після проходження санітарноветеринарного контролю.
Опісторх (або печінковий сисун) – плоский гельмінт завдовжки 8-
13 мм, який паразитує в протоках підшлункової залози, жовчних та
печінкових протоках протягом десятиріч.
Для попередження дифілоботріозу та опісторхозу необхідно, по-перше, охороняти водойми від забруднення стічними водами, по-друге, дотримуватись правил приготування риби: смажити її в пластованому вигляді під кришкою протягом 15-20 хвилин, варити – 20 хвилин, при солінні витримувати рибу протягом 2 тижнів в 14% солі від ваги риби, в’ялити шматки риби до 25 см протягом 3 тижнів, перед цим витримати 3 дні в 15% солі від ваги продукту.