У суниць дві ознаки (наявність вусів і забарвлення ягід) успадковуються незалежно. Схрещували гомозиготні рослини, які мали вуса і білі ягоди, з гомозиготними рослинами, які не утворювали вуса і мали червоні ягоди. В F1 отримали 112 рослин (всі вони утворювали вуса і мали рожеві ягоди). Від схрещування рослин F1 з гомозиготною рослиною, яка має білі ягоди і не утворює вусів, отримали 600 рослин Fа. 1. Скільки різних типів гамет може утворити рослина F1?
2. Скільки різних генотипів мали рослини в Fа ?
3. Скільки різних фенотипів мали рослини в Fа ?
4. Скільки рослин Fа можуть мати рожеві ягоди і не утворюють вуси ? 5. Скільки рослин Fа можуть мати білі ягоди і утворюють вуси ?
Зв'язок суспільства з природою, як уже говорилося, полягає не тiльки в їх спiльному iснуваннi – вiн знаходить своє вiдображення в активнiй взаємодiї одне з одним. У системi “природа – суспiльство” найбiльш рухливим є другий елемент, при цьому темпи iсторичного розвитку суспiльства безперервно збiльшуються. Сама ж природа за час iснування на Землi людського суспiльства iстотних змiн не зазнала. Тому корiннi причини якихось змiн у взаємодiї природи i суспiльства передусім слід шукати в тих нових процесах, якi виникають у промисловiй, соцiально – полiтичнiй i духовнiй сферах суспiльного життя. Бiльше того, характерна риса сучасного етапу взаємодiї природи i суспiльства полягає в тому, що суспiльство має такий великий вплив на природу, призводить до таких змiн у ній, що саме це здебільшого і визначає характер протiкання зворотного процесу – впливу природи на розвиток суспiльства. Звiдси i саму проблему взаємодiї природи i суспiльства слід розглядати передусім як проблему соцiальну.