Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Объяснение:
Любой ген, отвечающий за один признак, бывает в двух формах - доминантном и рецессивном и расположен в одном и том же месте у пары гомологичных хромосом. Доминантная форма (аллель) гена проявляется всегда. Она подавляет проявление рецессивной формы (аллеля). Рецессивная форма (аллель) проявляется лишь в отсутствии доминантной.
Доминантный аллель обозначают А, рецессивный а
Например: признак цвет глаз. Ген отвечающий за этот признак бывает двух видов: доминантный и рецессивный.
Коричневый цвет глаз - доминантный - А
Зеленый цвет - рецессивный - а
У нас все соматические клетки имеют двойной на�ор хромосом, то есть каждая хромосома имеет себе пару - одинаковую по строению, по расположени генов, но разную по проявлениям генов - аллелям.
Что это значит? Пусть в первой паре гомологичных хромосом располагается ген, отвечающий за цвет глаз. А вот доминантный или рецессивный аллель данного признака - зависит оттого, что пришло от родителей.
Если в паре ромосом аллели одинаковые - АА или аа, то это гомозигота (гомозиготный организм по данному признаку), то есть от мамы и от папы пришли одинаковые аллели.
Если разные - Аа - то это гетерозигота (гетерозиготный организм по данному признаку), то есть от мамы и от папы пришли разные аллели
1) спора бактерий--это её особое состояние, в котором она переносит неблагоприятные условия. Образуя спору, бактерия покрывается плотной оболочкой и замедляет процессы жизнедеятельности, т.е перестаёт питаться, дышать, размножаться и т.д. 2) Спора растений--это специализированная клетка бесполого размножения.