симбиоз, кооперация) – әр түрге жататын ағзалардың бір-біріне пайда әкеліп, селбесіп тіршілік етуі. Мутуализм түзетін ағзаның біреуі немесе екеуі де бір-бірінсіз тіршілік ете алмайды. Мысалы, шөпқоректілер мен олардың ішегінде тіршілік ететін жасумықшаны (целлюлозаны) ыдырататын бактериялар. Батериялар жасумықшаны қорытатын ферменттерді бөліп шығарады, ал шөп қоректі тұяқтылар мұндай ферменттерді өздері түзбейді, сондықтан шөпқоректі тұяқтылар үшін бактериялар міндетті түрде қажет. Ал бактериялар шөпқоректі тұяқтылардан қоректі заттар мен оптимум жағдайцлары бар тіршілік ортасын алады.
1).В процессе клеточного дыхания глюкоза постепенно расщепляется до углекислого газа и воды. Попутно некоторое количество АТФ образуется непосредственно в реакциях расщепления глюкозы. Однако, основная часть АТФ синтезируется позже в процессе окислительного фосфорилирования.
2).основная структурная единица биологической систематики живых организмов (животных, растений и микроорганизмов); таксономическая, систематическая единица, группа организмов с общими морфофизиологическими, биохимическими и поведенческими признаками к взаимному скрещиванию, которое даёт в ряду
3).Ра́са — система популяций[1] человека, характеризующаяся сходством по комплексу определённых наследственных биологических признаков, имеющих внешнее фенотипическое проявление и сформировавшихся в определённом географическом регионе[2]. Некоторые черты, характеризующие разные расы, могли появиться как результат адаптации к различным условиям среды, происходившей в течение многих поколений.
Пластичний обмін (анаболізм, асиміляція) – сукупність біохімічних ферментативних процесів синтезу біоорганічних сполук:
Поживні речовини (білки, ліпіди і вуглеводи), які поступають з їжею, не схожі на відповідні високомолекулярні сполуки даного організму.
У процесі травлення ці сполуки розпадаються до мономерів, які використовуються в процесі біосинтезу специфічних високомолекулярних речовин.
До основних процесів пластичного обміну належить біосинтез білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, а також фотосинтез і хемосинтез.
Організми розрізняються між собою специфічними білками. Білки складаються з амінокислот. Взаємо-розташування амінокислот визначає специфічні властивості білка.
Біосинтез білків відбувається у цитоплазмі клітини на спеціальних органелах – рибосомах. Кожна рибосома має велику і малу субодиниці, які відіграють важливу роль на різних етапах біосинтезу білків. Найважливішу роль у процесі біосинтезу білка відіграють нуклеїнові кислоти – ДНК, РНК. На ДНК записана інформація про білки.
Ген – ділянка ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру білка.
Біосинтез білка проходить у 4 етапи:
І етап. Транспірація – передача інформації про структуру білка з молекули ДНК на і-РНК. Цей процес здійснюється з участю спеціальних ферментів і відбувається так: подвійний ланцюг на певному відрізку роз’єднується і вздовж одного з ланцюгів ДНК починається синтез молекули і-РНК за принципом компліментарності. Певна ділянка ДНК (ген) є матрицею для відповідної і-РНК. і-РНК після транскрипції зазнають процесу сплайсінгу – з новоутвореної і-РНК вирізаються неінформаційні фрагменти – інтрони і зшиваються інформаційні ділянки – інтрони.
Екзони – послідовність нуклеотидів у генах, що кодують синтез білка (інформативна ділянка). Інтрони – послідовність нуклеотидів ДНК, що не кодують синтез білка (неінформативна ділянка). Спейсери – частина ДНК, що взагалі не несе генетичної інформації.
Объяснение: