1)Найголовніші відмінні ознаки покритонасінних:
• утворення насінних зачатків усередині зав’язі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом знасіниною складають плід;
• у всіх покритонасінних подвійне запліднення і вторинний ендосперм;
• наявність приймочки маточки, до якої потрапляє пилок, перш ніж дістатися до насінного зачатку;
• наявність квіток — квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження.
2)Розмноження папоротей здійснюється спорами і вегетативним кореневищами, плоскогілками, бруньками, тощо). Крім цього, папороті здатні розмножуватися статевим шляхом.
Життєвий цикл папороті ділиться на дві фази: спорофіта (безстатевого покоління) і гаметофіта (статевого покоління), причому фаза спорофіта триваліша.
На нижній поверхні листа є спорангій. Коли він розкривається, спори падають на землю, проростають у вигляді заростка з гаметами. Після запліднення утворюється молода рослина. У рівноспорових папоротей гаметофіти двостатеві. У різноспорових папоротей чоловічий гаметофіт сильно редукований, а жіночий добре розвинений і містить поживні речовини для розвитку майбутнього зародка спорофіта.
До суходолу найбільш пристосована група покритонасінних
ответ: 1. Отличия по питанию
Растения – автотрофы, т.е. сами делают для себя органические вещества из неорганических (углекислого газа и воды) в процессе фотосинтеза.
Животные и грибы – гетеротрофы, т.е. готовые органические вещества получают с пищей.
2. Рост или передвижение
Животные передвигаться, растут только до начала размножения.
Растения и грибы не передвигаются, зато неограниченно растут в течение всей жизни.
3. Отличия по строению и работе клетки*
1) Пластиды (хлоропласты, лейкопласты, хромопласты) есть только у растений.
2) Крупная центральная вакуоль есть только у растений. Она занимает большую часть взрослой клетки. Оболочка этой вакуоли называется тонопласт, а содержимое – клеточный сок.**
3) Центриоли (клеточный центр) есть только у животных.***
4) Клеточная стенка (плотная оболочка) у животных отсутствует, у растений она из целлюлозы (клетчатки), а у грибов – из хитина.
5) Запасной углевод у растений – крахмал, а у животных и грибов – гликоген.