Двигательный, или кинестетический, анализатор представляет собой физиологическую систему, осуществляющую анализ и синтез сигналов, идущих от органов движения, регуляцию положения тела в пространстве, поддержание постоянного тонуса поперечнополосатых мышц, координацию движений от простых двигательных реакций до сложно координированных двигательных навыков.
Периферический отдел двигательного анализатора представлен проприорецепторами: мышечными веретенами – рецепторными клетками, служащими для определения степени растяжения мышцы, и сухожильными рецепторами Гольджи, расположенными в местах соединения мышц с сухожилиями. Мышечные веретена – образования веретеновидной формы, заключенные в растяжимую соединительнотканную капсулу. Веретена располагаются в мышце продольно и образованы несколькими интрафузальными волокнами, которые по спирали обвиты афферентными нервными волокнами (первичное окончание мышечного веретена). По бокам от первичных находятся более тонкие вторичные окончания. Первичное окончание реагирует на степень и скорость растяжения мышцы, а вторичное – на степень растяжения и изменения положения мышцы. Сухожильные рецепторы Гольджи активируются при сдавливании их волокнами сухожилия, когда мышечные веретена неактивны. Они покрыты капсулой и иннервируются толстыми миелиновыми волокнами.
Проприорецепторы высоко чувствительны и реагировать на сокращение отдельных мышечных клеток. Помимо высокой чувствительности, обильная иннервация (около 50% всех нервных волокон мышечного аппарата составляют афферентные пути двигательного анализатора) и почти полное отсутствие адаптации проприорецепторов к раздражителям обеспечивают мозг точной информацией о степени сокращения каждой мышцы и движениях сустава.
Проводниковый отдел. Информация от проприорецепторов поступает в спинной мозг на мотонейроны передних рогов, другая ее часть переключается на вставочные нейроны и поступает выше по тонкому и клиновидному пучку спинного мозга и по заднему и переднему спиномозжечковым путям. Чувствительные нейроны расположены в спинальных ганглиях, а вставочные – в задних рогах спинного мозга. Аксоны вставочных нейронов остаются на той же стороне спинного мозга и образуют задний путь, а образующие передний путь переходят на противоположную сторону в боковой канатик. Задний путь по нижним ножкам мозжечка, а передний – по верхним входят в мозжечок и оканчиваются на клетках коры мозжечка. Эти пути осуществляют интеграцию информации от мышечных и суставных рецепторов и иннервируют работу нижних конечностей стоя и при движении.
Объяснение:
1. Паразити́зм (от др.-греч. παράσιτος «нахлебник») — один из типов сосуществования организмов. Явление, при котором два и более организма, не связанных между собой филогенетически, генетически разнородных — сосуществуют в течение продолжительного времени и при этом находятся в антагонистических отношениях (или же в односторонних симбиотических[1]). Это вид взаимосвязей между различными видами, при котором один из них — паразит — определённое время использует другого (который называется хозяином) в качестве источника питания и среды обитания, частично или полностью возлагая на него регуляцию своих взаимоотношений с окружающей средой.
2. Еукаріоти, на відміну від прокаріотів, зазвичай не містять генів, організованих у великі оперони, процес цитокінезу (поділу ДНК) проходить за участю веретена поділу.
3. У природі
• Впливають на продуктивність і самоочищення водойм (планктонними бактеріями живляться багато представників зоопланктону – амеби, інфузорії, дафнії, циклопи; сапротрофні мікроорганізми, які поступово окиснюють органічні сполуки, відіграють важливу роль в природному самоочищенні водойм).
• Здійснюють процеси ґрунтоутворення (сапротрофні бактерії, бактерії гниття розкладають органічні рештки й утворюють сполуки, які є основою гумусу; виділяють фермент целюлазу, що розщеплює клітковину рослинних решток).
• Беруть активну участь у колообігу азоту (деяка частина атмосферного азоту зв'язується азотфіксуючими мікроорганізмами, органічні рештки розкладаються амоніфікуючими мікробами, амонійна форма азоту в ґрунті окислюється і перетворюється на нітрити і нітрати нітрифікуючими бактеріями тощо)
• Забезпечують перетворення сполук фосфору, сірки і заліза (актиноміцети, бацили перетворюють фосфор органічних решток на доступні для засвоєння рослинами солі ортофосфорної кислоти, сіркобактерії здійснюють окиснення та відновлення сполук сірки, залізобактерії переводять нерозчинні сполуки заліза у розчинні та ін.).
• Спричиняють "цвітіння" води (масове розмноження ціанобактерій та мікроскопічних водоростей призводить до того, що у воді розвиваються процеси гниття і вона набуває болотного затхлого запаху, з'являються отруйні речовини, зменшується кількість кисню, унаслідок чого гине риба та інші водні мешканці).
• Руйнують та мінералізують органічні рештки (наприклад, сапротрофні бактерії).
Для людини
• Як біологічний метод боротьби (бактерії можуть також використовуватися замість пестицидів у біологічній боротьбі зі шкідниками; наприклад, Bacillus thuringiensis використовуються як інсектицид, специфічний до лускокрилих, і який майже не має негативного впливу на людину, дику природу, запилювачів і на інших корисних комах).
• Використання у промислових процесах бродіння (бактерії Lactobacillus у комбінації з дріжджами і цвілевими грибами, протягом тисяч років використовуються для виробництва продуктів бродіння, наприклад сиру, солених овочів, соєвого соусу, оцту, вина і кефіру).
• Для очищення стічних вод (здатність бактерій руйнувати різноманітні органічні сполуки використовується в переробці відходів, бактерії, здатні до розщеплення вуглеводнів, використовуються для збирання розлитої нафти).
• Як об'єкти наукових досліджень (завдяки здатності швидко рости, простій будові геному бактерії широко використовуються у молекулярній біології, генетиці та біохімії; створюючи мутації в бактеріальній ДНК, учені можуть визначити функцію генів, ферментів і метаболічних шляхів у бактеріях; так, завдяки генній інженерії дослідження кишкової палички Escherichia coii дозволили отримати інсулін, фактори росту, антитіла тощо).
• Використання мікроорганізмів для пошуків нафтових і газових родовищ (вивчення індикаторних мікробів, які можуть окислювати метан і пропан, покладено в основу геомікробіологічних методів пошуку родовищ горючих копалин).
• Для підвищення врожайності культурних рослин (застосовуються бактеріальні добрива – нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин та інші – які містять спори бактерій, здатні засвоювати азот з повітря і перетворювати його в азотвмісні сполуки, звільняти фосфор з органічних сполук, розкладати органічні речовини й вивільняти з них аміак).
• Для мікробного вилуговування кольорових і рідкісних металів із руд (суть вилуговування з використанням бактерій полягає в тому, що нерозчинні сполуки руд окислюються, отримуються розчинні сполуки з певними металами які згодом вилучаються з розчинів).
• Для отримання антибіотиків (наприклад, актинобактерії роду стрептоміцес дають людині близько половини відомих науці антибіотиків).
Отже, у природі й житті людини прокаріоти відіграють і позитивну, і негативну роль.
тому що у бегемота парна кількість копит(пальців) а у носорога непарна кількість копит(пальців), на одній нозі, звичайно.