Мета: закріплення поняття «пам'ять», дослідити види пам'яті, познайомитися з Методикою визначення розвитку пам'яті. Обладнання: картки з малюнками, картки зі словами, малюнки, зошит, ручка, секундомір. Хід роботи. I визначення образної пам'яті. Слухова пам'ять. Розгляньте протягом 30 сек. Слова і спробуйте їх відтворити в зошит ряд слів, потім, відпочивши. 5 сек, постарайтеся відтворити почуті слова. Підрахуйте кількість написаних слів і дайте характеристику сформованості зорової і слухової пам ' яті
Объяснение:
Тыква — однолетнее, травянистое, теплолюбивое растение семейства тыквенных. Корневая система стержневая, хорошо развита, основная масса корней размещается в почве глубиной до 70 см, отдельные корни проникают на глубину 1,5 м и больше, они хорошо развиваются в горизонтальном направлении.
Стебель у твердокорой тыквы 4—5-гранный с жестким опушением, у крупноплодной и мускатной с мягкими волосками. Длина стебля достигает 3 м и больше, имеются формы и короткоплетистые — 1 м. Лист у твердокорой тыквы крупный, остроугольный, с жестким опушением; у крупноплодной и мускатной крупный, округлой формы, с мягким опушением. В пазухе листа размещается усик, с которого растение прикрепляется к предметам.
Тыква — раздельнополое, однодомное, перекрестноопыляемое растение (пчелы, шмели). Цветки крупные, апельсиново-желтые. Плод — ложная ягода различной формы, размеров и окраски. У твердокорой тыквы кора твердая, у остальных видов — мягкая.
Семена крупные, масса 1000 штук — 120—310 г у твердокорой и крупноплодной, у мускатной — мелкие, масса 1000 штук — 50—100 г. Срок годности семян — 6—8 лет.
Прорастают семена при температуре +10—12°С. Оптимальная температура +26—27°С, при ней всходы появляются на 5—6-й день после посева. Лучшая температура для роста и развития — 25—30°С тепла. Наиболее теплолюбивая — мускатная тыква, наименее — твердокорая.
Растение тыквы переносит кратковременные заморозки до 1°С. Тыква сравнительно теневыносливая, засухоустойчивая, требовательна к плодородию почвы.
Тіло всіх земноводних складається з:
– голови, – тулуба, – хвоста. (у жаб хвостовий відділ не виражений)
На голові помітні двоє великих опуклих очей для жаби це потрібно, щоб коли вона часто мигал. Волога шкіра очей зберігала її від висихання очей
Шкіра земноводних гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз змочує поверхню тіла й полегшує газообмін через жаб*ячу шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів та бактерій.
Ховаючись у воду, жаба виставляє назовні тільки очі та ніздрі. Для того, щоб бачити навколишній світ
Объяснение:
Цікавий факт: жаба ніколи не п*є воду