Это связано во первых с различием климата и во вторых с разными условиями жизни.
Объяснение:
Жизнь белого медведя на полюсе будет слишком отличатся от жизни гипарда в африке, хотя они оба хищники.
Идем по нашей програме: холодный климат полюса не багат на живые организмы: медведю тяжело искать пищу на суше, ему приходится входить в холодные воды моря. Там ему приходится показать всю свою быстроту и внимательность, хоть выбор в пищи не силён, ему все же удается поймать какую то рыбёшку.
Гипарду же чаще случаеться встретить жертву на суше, но его хищность и скорость должны сопровождатся еще и ловкостю, так как жертва тоже не хочет попасть на обед к врагу. Он в ярости бросается на жертву и тотчас убивает её, но гипард не расположен на дллительную охоту, и если он не успеет поймать свою жертву ему придется ждать следущего момента.
Саванна имеет целый ряд особенностей, которые неизбежно сказываются на развитии живущих в ней растений.
Первая особенность саванны – строгая цикличность в смене сухого и дождевого сезона.
Деревья в саванне растут небольшими группами, например зонтичные акации, или в одиночку, например баобабы и бутылочные деревья.
Растут только те, которые сумели при к отсутствию влаги в сухой сезон. Огромные баобабы (в Африке) , бутылочные деревья (в Австралии) «научились» запасать воду. Другие, например эвкалипты, имеют мощную корневую систему, жесткие листья и сбрасывают кору.
В африканской саванне вместе со "слоновой" травой, жесткие листья которой достигают 50 см длины, а двухметровый стебель оканчивается метелкой, напоминающей ковыль, растут другие африканские злаки, алоэ, дикая спаржа и др. В тени широколиственных деревьев комбретум любят отдыхать семейства слонов.
В более засушливых районах комбретум уступает место ореху бассия, ядра плодов которого содержат до 50% жира, поэтому дерево называют еще масляным.
Наряду с ним в саванне растет "колбасное" дерево - кигелия, названное так за форму плодов, напоминающих длинные колбасы, "железное" дерево лофира с изумрудной глянцевой листвой и гроздьями белых цветов, деревья из семейства бобовых - альбиция и др.
Северо-восток Уганды - полупустынная саванна с зонтичными акациями, ветвистыми деревьями ланнеа с красноватыми листьями и толстой корой, напоминающей крокодиловую кожу, африканской "сиренью" - лонхокарпусом, канделяброобразными колючими молочаями и душистым кустарником коммифора, листья, смола и кора которого имеют приятный аромат.
Шкірні захворювання – це група різних із причин виникнення і механізмам розвитку захворювань людей, які характеризуються патологічними змінами шкіри, її придатків (нігтів, волосся) і видимих слизуватих оболонок.
Объяснение:
За етіологією бувають:
Вірусними;
Інфекційними (бактерії, мікроскопічні гриби);
Паразитарними;
Викликаними екзогенними факторами: хімічними, фізичними;
Викликаними ендогенними факторами – порушеннями метаболізму, розладами ендокринної або нервової системи;
Порушенням розвитку шкіри тощо.
В умовах недостатньої гігієни набувають особливого значення паразитарні захворювання шкіри, а в зв’язку з розвитком хімічної індустрії – професійні шкірні хвороби.
Заразні хвороби спричиняють певні збудники, які поширюються при безпосередньому контакті хворого із здоровим через різні предмети, котрими користувався хворий: живими істотами, паразитами, іншими шляхами. Найчастіше заразні хвороби поширюються в гуртожитках, школах та інших місцях скупчення людей. До таких захворювань належать:
Педикульоз – ураження вошами окремих ділянок шкіри, вкритих волоссям, переважно голови. Профілактика: тримати волосся у чистоті. Користуватися індивідуальним гребінцем чи рушником;
Короста – дуже заразна і неприємна хвороба шкіри, спричинена коростяними кліщами, які живуть безпосередньо під поверхнею або на поверхні шкіри. Зараження відбувається від хворої людини, спільні побутові предмети, одяг, постільна білизна тощо; Профілактика: уникати контакту з хворими або їхніми речами;
Мікози нігті (стоп)- ураження нігтів (стоп) грибком. Профілактика: не ходити босоніж у роздягальнях спортзалів, басейнів, лазень тощо. Користуватися тільки власним взуттям: улітку носити відкрите взуття, щоб ноги «дихали», щотижня стригти нігті на руках і ногах, бо під довгими нігтями накопичується бруд і швидко розмножуються хвороботворні мікроби.
Мікроспорія – грибкове захворювання, зумовлене грибами роду Microsporum, коли уражаються шкіра та її придатки (переважно волосся і дуже рідко – нігтьові пластинки). Належить до найпоширеніших дерматофітій, посідаючи друге місце в структурі грибкових інфекцій після мікозу стоп та кистей.
В нашому районі продовжується зростання захворюваності на дерматофітії серед дітей та сільського населення. Найчастіше зволікання батьків, самовпевненість призводить до швидкого прогресування захворювань. Незважаючи на рекомендації лікарів, батьки часто займаються самолікуванням. Потрібно дотримуватися правил особистої гігієни. Вчасно звертатися до лікаря.
Пропозиції: підвищити якість проведення профілактичних оглядів населення, щодо своєчасного виявлення хворих заразними шкірними хворобами і проведенням протиепідемічних заходів по протидії їх поширення.
Райдерматовенеролог
Калицька О. В.
Навігація записів
Дайджест №14: Про забезпечення ліками медичних закладів
Памятка! Що варто знати про кір
Пошук по сайту
Пошук для:
Пошук …
Пошук
Недавні записи
Рішення сесій про зміну назви закладу 20.11.2020
Вакцинація від грипу – найкраща профілактика цього захворювання 01.10.2020
Вберегтися від гепатиту В можна завдяки вакцинації. Вакцини проти гепатиту С не існує