1. життя на Землі виникло в неживого. Як проходить перехід від неживого до живого, поки невідомо.
2. еволюція видів може відбуватися різними шляхами: через зміну виду, через дивертацію, при Довгому збережені видів без видимих зовнішніх змін.
3. еволюція являє собою адаптаційні процес, пристосовуючи організмів до умов змінних.
4. у популяції наслідкова змінна, використана в еволюції, як правило має великий характер
5. натуральний відбір має діло з фенотипами багатоклітинних і одного клітинних організмів, розвиток яких сприяє ця на взаємодію багатьох генів.
6. нарахування неперервного протікаючи його еволюційного процесу виявляється в тому, що в рамках популяції найбільш пристосування особи залишаються велику кількість нащадків.
7. не адаптивна еволюція іде шляхом фіксації нейтральних мутації і комбінацій на основі стохастичних процесів.
8. умовою існування видів із їх генетичними системами, які забезпечують типологічно ознаки видів їх генетичні особливості являється заборонені ознаки видів, потоки генів між видами та їх не схрещування.
9. формами еволюції популяцій видів служить інтеграція адаптивних генотипів, або маркгенетичні зміни на основі з'явлення мутації.
10. еволюція організмів - це біологічна форма само переходу, яка представляє собою внутрішню необхідність зміни системи.
11. противаги між випадковими характером спадкової зміни розподіляючи унікальність генетичних системи і видових фенотипів на їх основі - векторизованість на різних етапах.
12. найвищим чудом еволюції живого на землі є людина.
13. новий синтез генетики та еволюції дарвінізму, розглядаючи дані екології, систематики, морфології та ін. досліджують Розвиток життя на землі в цілому.
14. синтетична теорія еволюції глибоко пов'язано з рядом практичних задач, які постають перед селекцією рослин, тварин і мікроорганізмів, перед сучасною біотехнологією.
К споровым относятся растения, размножение и распространение которых осуществляется посредством спор, причем споры образуются двумя путями – бесполым и половым. Споровыми растениями являются водоросли,грибы, лишайники и высшие споровые растения (папоротники, плауны, хвощи, мхи, некоторые ископаемые растения).В процессе эволюции около 400 млн. лет назад от многоклеточных зеленых водорослей возникли риниофиты – первые высшие растения, размножающиеся спорами, которые дали начало всем современным высшим споровым и семенным растениям. Это вымершая группа растений.В жизненном цикле высших споровых растений, как и у некоторых водорослей, чередуются особи бесполового и полового поколений, которые размножаются, соответственно, бесполым и половым путем. В полном жизненном цикле, который обеспечивает непрерывность жизни организмов, происходит чередование гаметофита (полового) и спорофита (бесполого поколения). На спорофите образуются органы бесполого размножения, на гаметофите – полового.Высшие споровые растения после выхода на сушу в ходе эволюции претерпевали метаморфозы в двух направлениях. Так сформировались две крупные эволюционные группы – гаплоидная и диплоидная. К первой ветви относятся мхи, у которых лучше развит гаметофит, а спорофит занимает подчиненное положение. К диплоидной ветви принадлежат папоротники, хвощи и плауны. У них гаметофит редуцирован, и выглядит как заросток.
1. життя на Землі виникло в неживого. Як проходить перехід від неживого до живого, поки невідомо.
2. еволюція видів може відбуватися різними шляхами: через зміну виду, через дивертацію, при Довгому збережені видів без видимих зовнішніх змін.
3. еволюція являє собою адаптаційні процес, пристосовуючи організмів до умов змінних.
4. у популяції наслідкова змінна, використана в еволюції, як правило має великий характер
5. натуральний відбір має діло з фенотипами багатоклітинних і одного клітинних організмів, розвиток яких сприяє ця на взаємодію багатьох генів.
6. нарахування неперервного протікаючи його еволюційного процесу виявляється в тому, що в рамках популяції найбільш пристосування особи залишаються велику кількість нащадків.
7. не адаптивна еволюція іде шляхом фіксації нейтральних мутації і комбінацій на основі стохастичних процесів.
8. умовою існування видів із їх генетичними системами, які забезпечують типологічно ознаки видів їх генетичні особливості являється заборонені ознаки видів, потоки генів між видами та їх не схрещування.
9. формами еволюції популяцій видів служить інтеграція адаптивних генотипів, або маркгенетичні зміни на основі з'явлення мутації.
10. еволюція організмів - це біологічна форма само переходу, яка представляє собою внутрішню необхідність зміни системи.
11. противаги між випадковими характером спадкової зміни розподіляючи унікальність генетичних системи і видових фенотипів на їх основі - векторизованість на різних етапах.
12. найвищим чудом еволюції живого на землі є людина.
13. новий синтез генетики та еволюції дарвінізму, розглядаючи дані екології, систематики, морфології та ін. досліджують Розвиток життя на землі в цілому.
14. синтетична теорія еволюції глибоко пов'язано з рядом практичних задач, які постають перед селекцією рослин, тварин і мікроорганізмів, перед сучасною біотехнологією.