Настоящие ужи — змеи средних размеров, хотя отдельные особи могут достигать 1,2—2,4 метра в длину.
На самом деле всё очень просто. Давай начнем с опавших листьев. Бывает такое что зимой не жданно, ни гаданно находишь обледенелый зелёный лист и думаешь: "А как так?". Дело в том что это бывает из-за ранней зимы и похолоданий. Когда первые заморозки застают в расплох ещё не пожелтевшие и не опавшие деревья, кустарники (например ясень или красная бузина, они желтеют и осыпаются очень поздно), то листья остаются зелёными, а дальше большую роль играет снег. Слышали что-нибудь о криокамере? Так вот снег и есть та самая криокамера. Всё сводится к минимальному выходу влаги из листьев, а снег поддерживает минусовою температуру. Заметь что листья желтеют из-за тепла, ведь испаряется такая важная для листочка влага.
По такому же принципу при и некоторые растения. В зеленом состоянии под снегом зимуют две группы растений — вечнозеленые (чьи листья живут 2-3 года) , и зимнезеленые (чьи листья живут один год) . Для примера приведу землянику, бруснику и озимую рожь).
Вот так)))
Объяснение:
Відмінності між живою і неживою природою Склад Живі організми характеризуються набагато більш складною організацією, ніж неживі тіла. До складу живих організмів входять ті ж елементи, що і в об’єкти неживої природи, але в іншому співвідношенні: в живих організмах 98% хімічного складу припадає на 4 елементи: С-вуглець, O-кисень, N-азот, H-водень; живі організми побудовані в основному з 4 великих груп складних органічних молекул – нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів і жирів. Обмін речовин Всі живі організми поглинають з навколишнього середовища необхідні для життя речовини і виділяють продукти життєдіяльності, при цьому відбуваються хімічні перетворення речовин, на відміну від неживої природи, де обмін речовинами являє собою їх просте перенесення з одного місця на інше або зміна агрегатного стану; обмін речовин у живих організмів забезпечує гомеостаз – сталість хімічного складу і будови частин організму і, відповідно, сталість їх функціонування. Розмноження Все живе розмножується. Причому потомство і схоже на батьків, і в той же час чимось від них відрізняється. Подібність потомства з батьками обумовлена ще однією важливою особливістю живих організмів – здатністю передавати нащадкам закладену в них спадкову інформацію, яка міститься в генах. Генетичний матеріал направляє розвиток організму, ось чому нащадки схожі на батьків. Однак спадкова інформація в процесі життя організму, а також під час передачі дещо спотворюється або змінюється. У зв’язку з цим нащадки не тільки схожі на батьків, але і відрізняються від них; Мінливість Мінливість – здатність організмів набувати нові властивості і ознаки; ця здатність лежить в основі природного відбору. Живі організми можуть не тільки змінюватися, вони також і ускладнюються. Так, наприклад, у рослини з’являються нові гілки, а у тварини – нові органи, які значно відрізняються і за зовнішнім виглядом, і за функціональністю від тих, які їх породили. Розвиток живих форм представлено онтогенезом – індивідуальним розвитком, і філогенезом – історичним розвитком видів; Подразливість Подразливість – властивість живих організмів вибірково реагувати на зовнішні впливи. Якщо, наприклад, ви штовхнете камінь, то він пасивно зрушиться з місця, а якщо штовхнути тварину, то вона відреагує активно: втече, нападе, змінить форму і т.д. Здатність реагувати на зовнішні подразники – це загальна властивість живих істот, як рослин, так і тварин. Дискретність Дискретність – життя на Землі проявляється у вигляді дискретних форм: будь-який вид організмів складається з окремих особин, тіло кожної високоорганізованої особини – з відокремлених і обмежених в просторі, але тим не менш тісно взаємодіючих між собою частин, органи складаються з окремих тканин і клітин і т. д.; Саморегуляція, ритмічність та енергозалежність Саморегуляція – здатність організмів забезпечувати сталість свого хімічного складу і фізіологічних процесів в постійно мінливих умовах середовища; Ритмічність – періодичні зміни інтенсивності фізіологічних функцій з різними періодами коливань; Енергозалежність – живі організми існують доти, поки в них надходить енергія і матерія з навколишнього середовища. Пристосованість Живі організми добре пристосовані до середовища свого проживання. Будова птаха, риби, жаби, дощового черв’яка повністю відповідає тим умовам, в яких вони живуть. Цього ніяк не можна сказати про об’єкти неживої природи: каменю, наприклад, «все одно», де знаходитися – він може лежати на дні річки або в полі, або літати навколо Землі в якості її природного супутника. Однак якщо ми змусимо, наприклад, птицю жити в річкових глибинах, а рибу – у лісі, то ці живі істоти, звичайно ж, загинуть.
Средняя длина ужа, обычно, не выходит за пределы одного метра, но встречаются экземпляры, протяженность которых доходит до полутора метров.
Объяснение: