Мура́шник — гніздо мурашок, що споруджується з різноманітного матеріалу в землі, між камінням, у трухлявій деревині, іноді у вигляді надземного конуса.
Мурашники можуть бути розміщені в ґрунті, трухлявій деревині (у пнях і стовбурах, Camponotus), з рослинного матеріалу (із хвої, гілочок), живих листків (наприклад, мурашки-ткачі роду Oecophylla). Мурашки-ткачі роду Oecophylla (наприклад, Oecophylla smaragdina) зшивають листя для свого гнізда за до липких ниток, що виділяють їхні личинки. Мурашник у ґрунті має підземну частину з ходами і камерами, які йдуть в землю на глибину до 4 метрів; надземна частина зазвичай конусоподібної форми, споруджується з гілочок, хвої та листя. Увечері для збереження тепла, виходи проходів мурашки закривають. Розмір мурашника у різних видів суттєво варіює — сім'ї деяких мурашок (Leptothorax, Temnothorax) можуть поміститись у жолуді або пустому горіхові, у лісових мурашок роду Formica лише надземний конус мурашника може досягати двох метрів. У великих мурашниках рудих лісових мурашок (Formica rufa) та американських мурашок-листорізів роду Atta можуть мешкати до п'яти мільйонів комах. Термін існування мурашника може бути від декількох років до століть.
У деяких мурашок колонії розміщуються в декількох побудованих гніздах. Одна з найбільших суперколоній мурашок відома в прибережній частині округу Ісікарі на острові Хоккайдо, Японія. Ця колонія нараховує приблизно 306 мільйонів мурашок та один мільйон маток, які живуть у 45 000 гніздах на площі 2,7 км2[1]. У 2000 р. була знайдена ще більша за розміром суперколонія мурашок Linepithema humile на узбережжі Південної Європи. Вона розташована у вузькій смузі прибережних ділянок Іспанії, Франції та Італії.
Объяснение:
1.двигательная
2.опорная
3.защитная