Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Назва терміну походить від слова парази́т (грец. Παράσιτο — нахлібник). Терміном парази́т називають організм, який живе за рахунок іншого організму, якого іменують хазяїном. паразитує на павуку .
Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі черви, нематоди, кільчасті черви, молюски, членистоногі), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки) і навіть у квіткових рослин (повитиця). Відмінність паразитизму від хижацтва та інших форм взаємодії організмів полягає в тому, що фізіологія паразита підпорядкована фізіології хазяїна, його життєвий цикл (саме його існування або розмноження) неможливе (або сильно ускладнене) без отримання від хазяїна необхідних для нього біологічних ресурсів. Такі придатні для нього ресурси паразит може отримати тільки від обмеженого числа типів хазяїв. Чим довше (філогенетично) триває співіснування, тим якісніше вид-паразит пристосовується до свого хазяїна і тим менше шкоди завдає йому.
2. носовая полость- носоглотка - гортань - трахея - бронхи - альвеолы легких - кровь - клетки тела - кровь - альвеолы - бронхи - трахея - гортань - носоглотка- носовая полость - атмосфера.
3. газообмен происходит в альвеолах легких и в клетках тела.
4. диафрагма это мышечгая перегородка между грудной и брюшной полостью. при ее расслаблении в грудной полости создается разреженое давление и воздух засасывается в легкие.
5. для вдоха и выдоху млекопитающим нужны диафрагма и межреберные мышцы. при их расслаблении воздух засасывается в легкие, при их сокращении выталкивается.