Тварини, як і рослини та гриби, – представники еукаріотів, тобто організмів, клітини яких мають ядро. Окрім ядра, спільними ознаками в будові клітин, як Ви вже знаєте, є наявність цитоплазми з органелами та поверхневого апарату. Але між представниками цих груп існують відмінності в будові клітин.
У клітинах рослин і грибів над мембраною розташована щільна клітинна стінка з вуглеводів, яка обмежує рухливість тіла. У рослин вона побудована з целюлози, а в більшості грибів – з хітину. Тваринна клітина має лише клітинну мембрану з тонким надмембранним шаром, побудованим з вуглеводів. Клітинної щільної стінки в тваринних клітин немає. Це сприяє зміні форми клітин та активному життя тваринних організмів.
Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел – пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення – це хлоропласти. Вони містять зелений пігмент – хлорофіл, з до якого клітини рослин поглинають світло й утворюють органічні речовини з неорганічних. Безбарвні пластиди – лейкопласти – запасають поживні речовини, а помаранчеві та червоні пластиди – хромопласта – надають органам рослин відповідного забарвлення. Клітини грибів і клітини тварин пластид не мають, тому їм властиве гетеротрофне живлення. У цитоплазмі рослинних клітин і клітин грибів є вакуолі, заповнені клітинним соком. Ось тільки в рослин вони великі, а в грибів – менші. У клітинах тварин вакуолі теж можуть бути, але вони дрібні і виконують інші функції, (наприклад, перетравлювання речовин чи накопичення продуктів обміну для видалення).
Клітини тварин, рослин та грибів відрізняються також включеннями. Це непостійні структури клітини, які виконують здебільшого запасаючу функцію. У клітинах рослин у вигляді включень запасаються вуглеводи й крохмаль, а в клітинах тварин і грибів – глікоген.
Отже, визначальними причинами відмінності тварин від рослин та грибів є їх особливості на рівні клітин, а саме:
1) відсутність жорсткої клітинної стінки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогеную.
Объяснение:
ответ: Цель исследования: изучение применения математического метода в генетике для применения на практике при анализе наследования нескольких признаков у человека.
Методы исследования: анализ, математическое моделирование, математическая статистика, вероятностный метод, метод аналогии, гибридологический метод.
Для проведения исследования составили таблицу по скрещиванию с множественными признаками человека и провели их анализ.
Была составлена генетическая схема - решетка Пеннета с четырьмя видами гамет. По результатам исследования был проделан статистический анализ этих вариантов и выделены математические аналоговые модели в виде отношений и многочленов, отражающие распределение признаков с учетом их доминирования. Далее была рассмотрена вероятностная картина распределения признаков, опираясь на третий закон Менделя. Затем выводили математические закономерности при анализе наследования нескольких признаков у человека.
Далее проделан статистический анализ этих вариантов и выделены математические аналоговые модели в виде отношений, выведены соотношения между числом пар генов, участвующих в скрещивании, и числом фенотипических и генотипических классов в виде формул. Также выведена формула для определения количества зигот с проявлением доминантных признаков.
Объяснение:
как то так..