Лишайники представляють своєрідну групу комплексних організмів, тіло яких завжди складається з двох компонентів - гриба і водорості. Зараз кожен школяр знає, що в основі біології лишайників лежить явище симбіозу - співжиття двох різних організмів. Але ще трохи більше ста років тому лишайники були для вчених великою загадкою, і відкриття Симоном Швенденером в 1867 р. їх сутності оцінювалося як одне з найбільш дивних відкриттів того часу.
Чим же лишайники відрізняються від інших рослин?
По-перше, специфічна ознака лишайників - симбіотичне співжиття двох різних організмів - гетеротрофного гриба (мікобіонта) і автотрофної водорості (фікобіонт).
По-друге, лишайники утворюють особливі морфологічні типи, життєві форми, не зустрічаються окремо у складають лишайникові слоевище грибів і водоростей.
По-третє, для лишайників в цілому і кожного його компонента окремо характерний особливий тип метаболізму.
По-четверте, вельми специфічна біохімія лишайників, освіта в них вторинних продуктів обміну - лишайникових речовин, не зустрічається в інших групах організмів.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗІР - за температурою, кольором, розмірами, яскравістю, відстанню, часом свого розвитку, розміщенням та іншими характеристиками.
За кольором та температурою зорі поділяють на
• блакитні (найбільш розжарені з температурою більше 30 000°С);
• білі (з температурою 10 000°С);
• жовті (з температурою 6000°С, Сонце – жовта зоря);
• червоні (найхолодніші з температурою близько 3000°С).
За розмірами розрізняють: зорі-надгіганти (мають найбільший розмір), зорі-гіганти, зорі-карлики (Сонце – це зоря-карлик), нейтронні зорі (зовсім малі).
За розташуванням: поодинокі та кратні (зв’язані силами тяжіння подвійні, потрійні тощо).
За часом свого розвитку: давні та молоді.