Усі насінні рослини, на відміну від спорових рослин, розмножуються насінням. Це дає їм певні переваги: спора — лише одна клітина; насінина — багатоклітинний утвір, містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин, укрита шкіркою, яка захищає зародок від несприятливих впливів довкілля. У насінних рослин заплідненню передує запилення, перенесення пилкових зерен (утворів, де містяться чоловічі статеві клітини) до насінних зачатків (утворів, в яких містяться жіночі статеві клітини). Запилення здійснюється за до вітру, тварин тощо. Статевий процес не залежить від наявності води.
Виникли перші насінні рослини ще в середині девону (360 млн років тому), їх панування почалось значно пізніше, вірогідно, зі змінами клімату (збільшення посушливості та похолодання) в мезозої. Насінні рослини дуже різноманітні, але мають загальні риси будови: у них наявні корені, пагони та органи, що забезпечують їхнє розмноження насінням. До насінних рослин належать два відділи вищих рослин — Голонасінні та Покритонасінні.
Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів дозволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.
Розмноження голонасінних. Голонасінні — це виключно різноспорові рослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розглянемо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворилися на луски.
Объяснение:
У мышей неаллельные гены серой окраски тела и нормальной длины шерсти доминируют над генами, контролирующими чёрную окраску тела и длинную шерсть. Гены расположены в одной хромосоме и наследуются сцепленно. При скрещивании серых самок с шерстью нормальной длины с чёрным длинношёрстным самцом получили потомство: 50 – серых с шерстью нормальной длины, 12 – серых длинношёрстных, 54 – чёрных длинношёрстных и 14 – чёрных с шерстью нормальной длины. Составьте схему решения задачи. Определите генотипы родителей, их потомков, расстояние между сцепленными генами и % кроссоверных мышат.
Пример 4.
В анализирующем скрещивании от дигетерозиготной самки получено потомство четырёх фенотипических классов в следующем соотношении: АВ – 218, Аb – 685, aB – 683, ab - 214. Определите расстояние между генами и генотип дигетерозиготы.