ответ:Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — систем організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції (секреція статевих гормонів, що забезпечують нормальне функціонування репродуктивної системи і організму жінки в цілому[1]).
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних (геніталії, молочні залози) і вторинних (наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння).
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен (за його наявності) чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва (лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптур), промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника), забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії (вагіна, матка та її придатки (фаллопієві труби і яєчники) — відповідають за репродуктивну функцію (коїтус, запліднення, вагітність, пологи).
При народженні у жінок вже є певний[який?] запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15 років) вони витрачаються протягом менструальних циклів[2] дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену[2][3].
Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Объяснение:
1. життя на Землі виникло в неживого. Як проходить перехід від неживого до живого, поки невідомо.
2. еволюція видів може відбуватися різними шляхами: через зміну виду, через дивертацію, при Довгому збережені видів без видимих зовнішніх змін.
3. еволюція являє собою адаптаційні процес, пристосовуючи організмів до умов змінних.
4. у популяції наслідкова змінна, використана в еволюції, як правило має великий характер
5. натуральний відбір має діло з фенотипами багатоклітинних і одного клітинних організмів, розвиток яких сприяє ця на взаємодію багатьох генів.
6. нарахування неперервного протікаючи його еволюційного процесу виявляється в тому, що в рамках популяції найбільш пристосування особи залишаються велику кількість нащадків.
7. не адаптивна еволюція іде шляхом фіксації нейтральних мутації і комбінацій на основі стохастичних процесів.
8. умовою існування видів із їх генетичними системами, які забезпечують типологічно ознаки видів їх генетичні особливості являється заборонені ознаки видів, потоки генів між видами та їх не схрещування.
9. формами еволюції популяцій видів служить інтеграція адаптивних генотипів, або маркгенетичні зміни на основі з'явлення мутації.
10. еволюція організмів - це біологічна форма само переходу, яка представляє собою внутрішню необхідність зміни системи.
11. противаги між випадковими характером спадкової зміни розподіляючи унікальність генетичних системи і видових фенотипів на їх основі - векторизованість на різних етапах.
12. найвищим чудом еволюції живого на землі є людина.
13. новий синтез генетики та еволюції дарвінізму, розглядаючи дані екології, систематики, морфології та ін. досліджують Розвиток життя на землі в цілому.
14. синтетична теорія еволюції глибоко пов'язано з рядом практичних задач, які постають перед селекцією рослин, тварин і мікроорганізмів, перед сучасною біотехнологією.