Объяснение:Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.
Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.
Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними. Наприклад, український ентомолог І. З. Лівшиц встановив, що у кліщів ембріогенез займає 40-50 % всього періоду розвитку від яйця до дорослої особини.
Зміст
1 Запліднення
2 Дроблення і бластуляція
3 Гаструляція
4 Органогенез
5 Література
6 Посилання
Запліднення
Докладніше: Запліднення
Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітина — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
Дроблення і бластуляція
Докладніше: Бластуляція
Після запліднення в період дроблення яйце послідовно багато разів ділиться спочатку на великі, потім на дедалі дрібніші клітини — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайно з порожниною усередині) — бластула. В результаті дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціалізація. Клітини, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечує формування органів майбутнього організму.
Гаструляція
Докладніше: Гаструляція
Під час гаструляції відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщень так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма. Гаструляція протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.
Органогенез
Докладніше: Органогенез
У період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; великі зачатки диференціалізуються на дрібніші, і таким чином створюється дедалі складніша структура цілого організму. Органогенез досягається переважно клітинними переміщеннями й диференціалізацією самих клітин. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці зародкового розвитку синтезується фермент, який розчиняє оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу тощо.
Література
Австрійський священик і ботанік Грегор Йоганн Мендель заклав підвалини такий науки, як генетика. Він математично вивівзакони генетики, які називаються зараз іменем Тараса Шевченка.
$ Йоганн Мендель народився 1822 року у Австрії. Ще дитинстві він почав виявляти інтерес до вивчення рослин i довкілля. Після років навчання сьогодні в Інституті Філософії в Ольмютце Мендель вирішив піти у монастир в Брюнне. Це сталося 1843 року. При обряді постригу в ченці і було дано ім'я Грегор. Вже 1847 року він став священиком.
$ Життя священнослужителя не тільки з молитов. Мендель встигав чимало часу присвячувати навчанні й науці. У 1850 року вирішив скласти іспити на диплом вчителя, проте провалився, отримавши "два" по біології і геології. 1851-1853 роки Мендель провів у Університеті Відня, де він вивчав фізику, хімію, зоологію, ботаніку і математику. Після повернення Брюнн батько Грегор почав все-таки викладати у школі, хоча так ніколи й не здав іспит на диплом вчителя. У 1868 року Йоганн Мендель став абатом.
$ Свої експерименти, які наприкінці кінців сприяли сенсаційного відкриття законів генетики, Мендель провів у своєму парафіяльному саду з 1856 року. Слід зазначити, що оточення Святого Отця сприяло науковим здобутків. Річ у тім, деякі його друзі мали дуже добре освіту у області природознавства. Вони часто відвідували різні наукові семінари, у яких брав участь і Мендель. З іншого боку, монастир мав дуже багату бібліотеку, завсідником якої було, природно, Мендель. Його комуністичність дуже надихнула книга Дарвіна "Походження видів", але достеменно відомо, що досліди Менделя почалися набагато раніше публікації цієї роботи.
$ У 1865 року Грегор (Йоганн) Мендель виступав на засіданнях Товариства Естествознания в Брюнне, де розповів про своє незвичайних відкриттях в невідомої поки області (яка згодом став зватися генетикою). Досліди Грегор Мендель ставив на простих горошинах, проте пізніше спектр об'єктів експерименту було набагато розширено. Через війну, Мендель дійшов висновку, що различые властивості конкретного рослини рослинного або тваринного залежить від з "батьків". Інформація про ці спадкових властивості передається через гени (термін, запроваджений Менделем, від якої стався термін "генетика"). Вже 1866 року вийшов книга Менделя "Versuche uber Pflanzenhybriden" ("Експерименти з рослинними гібридами"). Проте сучасники не оцінили революційність відкриттів скромного священика з Брюнна.
$ 6 січня 1884 року батька Грегора (Йоганна Менделя) Герасимчука. Він похований у рідному Брюнне. Слава як вченого дійшла Менделю вже по смерті, коли такі його експериментам досліди в 1900 року було незалежно проведено трьома європейськими ботаніків, які прийшли до аналогічних з Менделем результатам.
