У сучасних умовах зниження народжуваності в Україні проблема планування сім’ї набуває все більшого медико-соціального значення.
На жаль, сьогодні аборт залишається одним з основних методів регулювання народжуваності. За даними світової статистики щорічно від чинників, пов’язаних з вагітністю або її перериванням, помирає понад 500 тисяч молодих жінок.
Використання сучасних контрацептивних засобів сприяє зменшенню частоти штучних і нелегальних абортів, що дає змогу знизити рівень материнської смертності на 25–50%.
За визначенням ВООЗ, термін “Планування сім’ї
За визначенням ВООЗ, термін “Планування сім’ї” передбачає ті види діяльності, які мають за мету до окремим особам та подружнім парам досягти певних результатів, а саме:
1) уникнути небажаної вагітності;
2) народити бажаних дітей;
3) регулювати інтервали між вагітностями;
4) вибирати час народження дитини в залежності від віку батьків та стану їхнього здоров’я;
5) визначити число дітей в сім’ї.
Сучасна медицина пропонує різноманітні методи запобігання небажаної вагітності. Види та засоби контрацепції відрізняються один від одного дією на організм, ефективністю та зручністю застосування. Не дивлячись на високу ефективність, жоден з методів сучасної контрацепції не дає стовідсоткової гарантії запобігання вагітності. Це пов’язано, перш за все, з неправильним або недбалим застосуванням того або іншого протизаплідного засобу. Крім того, наш організм має неповторні індивідуальні особливості, тому реальна ефективність засобів контрацепції на практиці не перевищує 98-99%.
Сучасні методи контрацепції поділяються на основні групи:
• гормональні протизаплідні засоби;
• внутрішньоматкова контрацепція – введення в порожнину матки спеціальної спіралі;
• бар’єрна контрацепція – використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок;
• хімічні засоби контрацепції – сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти тощо;
• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту – застосування спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту;
• природні методи контрацепції;
• стерилізація – операції по перев’язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок.
Отже, для того щоб батьківство було відповідальним, щоб народжувалися тільки бажані та здорові діти, необхідно, щоб кожна сучасна людина знала як зберегти своє репродуктивне здоров’я, яке невід’ємно залежить від особливостей поведінки жінки або чоловіка, відповідального ставлення до статевого життя, а також впливає на стабільність сімейних відносин та загальне самопочуття кожної людини.
Матеріал підготувала: Бирчак І.В., кафедра акушерства, гінекології та перинатології
В строении скелета австралопитеков характерны широкий низкий таз, относительно длинные ноги и короткие руки, хватательная кисть и нехватательная стопа, вертикальный позвоночник. Такое строение уже почти человеческое, отличия заключаются лишь в деталях строения и в маленьких размерах.
Рост австралопитеков колебался от метра до полутора. Характерно, что размер мозга был около 350-550 см3, то есть как у современных горилл и шимпанзе. Для сравнения, мозг современного человека имеет объём около 1200-1500 см3. Строение мозга австралопитеков было весьма примитивно и мало отличалось от шимпанзоидного.
Жили синантропы около 600—400 тысяч лет назад (период оледенения). По морфологическим особенностям синантроп близок к питекантропу, но у него несколько больше объем мозга (ок. 950—1150 см³), имеет более высокий лоб и свод черепа, маленький скошенный подбородок и уплощенный затылок. В отличие от животного, у которого передние конечности развиты строго симметрично, и даже от питекантропа у синантропа правая рука несла значительно большую трудовую нагрузку, чем левая. Это видно из того, что у мозга синантропа асимметричное строение — его левая половина мозга была больше правой и, в результате, он руководствовался больше логикой, чем чувствами.
Антропологи нашли на нижней челюсти пекинского человека ямочку и бугорок, к которым крепятся особые мышцы человеческого языка, которые отвечают за членораздельную речь. (Этих мышцы нет у животных.) Значит, Homo Erectus умел говорить. Рост пекинского человека был около 150-160 см, вес за счет плотного телосложения мог доходить до 80-90 кг. Жили эти гоминиды недолго примерно до 35-ти лет.