Покритонасінні мають переваги порівняно з Голонасінними бо:
1. Їх насіння розвивається під захистом оплодня, утворюючи плід, а не відкрито (голо) як у Голонасінних.
2. Плоди мають різні пристосування для розповсюдження вітром, комахами, водою, звірями тощо.
3. Мають подвійне запліднення, яке більш досконале в порінянні із заплідненням Голонасінних. Подвійне запліднення (тобто тілько після запліднення) у Покритонасінних (ПН) починає формуватися і зародок насіння і ендосперм. У Голонасінних (ГН) ендосперм починає утворюватися ще до запліднення (у вегетативній частині жіночого гаметофіту накопичуються поживні речовини), тобто чи відбудеться запліднення, чи ні, а поживні речовини витрачаються. До того ж У ПН ендосперм має триплоїдний набір хромосо і несе як материнську, так і батьківську інформації, ідентичні зародку, слід всі білки та інші важливі сполуки для для розвитку зародку є, у ГН - ендосперм походить з вегетативної тканини жіночого гаметофіту, він гаплоїдний і несе тільки материнську інформацію.
4. ПН представлені всіма життєвим формами: дерева, кущі, трави, а ГН - тільки кущі й дерева, що дає ПН заселяти всі можливі місця зростання з різними екологічними факторами.
5. У ПН більш досконалі провідні елементи: ксилема представлена судинами, а не трахеїдами, як у ГН, флоема має клітини супутниці, яких не має у ГН.
Объяснение:
Видообразование
Разнообразие видов, существующее в природе, огромно, их общая численность составляет несколько миллионов. Со времен возникновения жизни на Земле количество существовавших когда-либо видов, как полагают специалисты, вероятно, в 50—100 раз больше. Очевидно, что все ныне существующие и вымершие виды имели предков, которые дали им начало. Процесс образования новых видов из предковых называется видообразованием.
Пути видообразования. Выделяют три основных пути, ведущих к появлению новых видов. Первый из них — преобразование существующих видов. В ходе эволюции вид А меняется и превращается в вид В. Такой процесс называется филетическим видообразованием и не предполагает изменения числа видов. Второй путь связан со слиянием двух существующих видов А и В и образованием нового вида С. При этом говорят о гибридогенном происхождении видов. Третий путь видообразования обусловлен дивергенцией (разделением) одного предкового вида на несколько независимо эволюционирующих видов. Именно по этому пути и шла в основном эволюция биоразнообразия на Земле. Термин «видообразование» в узком смысле этого слова означает увеличение числа видов.
15-20%, растения засушливых мест