Дополните предложения. 1.человек является биологическим видом потому что... 2. Человек является социальным существом потому что... 3. Самым интересным для меня на уроке было (ой это уже самой делать надо, ладно уже написала. Пускай останется.)
• У членистоногих молюсків легеня - видозмінена ділянка мантії, де розгалужуються кровоносні судини.
• У риб органи дихання – зябра. Вони розташовані з обох боків зябрових дуг. Ззовні кожного краю зябрової дути є два ряди зябрових пелюсток червоного кольору (вони пронизані кровоносними судини і відбувається газообмін), з внутрішнього боку зябрової дуги розміщені біляві зяброві тичинки, які слугують своєрідним фільтруючим апаратом (запобігають потраплянню їжі та сторонніх часток з водою на зяброві пелюстки).
Завдяки рухам зябрових кришок вода проходить через ротовий отвір, глотку та зяброві щілини, омиваючи зяброві пелюстки, коли зяброві кришки повертаються у вихідне положення, вода виходить з-під них назовні. Хрящові риби зябрових кришок не мають: зяброві щілини в них відкриваються назовні самостійними отворами.
• Личинки амфібій (пуголовки) дихають також зябрами.
• Амфібії дихають атмосферним киснем за до легень - парних комірчастих мішків. Парні ніздрі з клапанами ведуть до рото-глоткової порожнини, звідки повітря потрапляє до легень. Під час вдиху через ніздрі проходить повітря, опускається дно ротоглоткової порожнини та заповнюється повітрям. Потім це дно піднімається повітря в легені (клапани перешкоджають виходу повітря через ніздрі). Для шкірного дихання шкіра постійно зволожується слизом, бо суха шкіра не здатна пропускати гази.
• У рептилій легені мають складнішу будову (є система перетинок для збільшення поверхні газообміну). Дихальні шляхи складаються з послідовно з'єднаних гортані, трахея розгалужується на два бронхи. Механізм дихання завдяки скороченню міжреберних м'язів, які рухають ребра (якщо об'єм порожнини тіла збільшується - відбувається вдих, якщо зменшується – видих).
• У птахів дихальна система спрямована на ефективне забезпечення енергією організму птахів під час польоту та зменшення маси їхнього тіла. Дихальні шляхи починаються ніздрями, які відкриваються в носову порожнину; звідти повітря потрапляє до верхньої гортані, що переходить у трахею, де в місці поділу на два бронхи розташовані голосові зв'язки (на відміну від інших тварин). Легені птахів мають губчасту будову, що збільшує їхню поверхню для газообміну. Бронхи, які входять у легені, розгалужуються, їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються в тонкостінні повітряні мішки, розташовані між внутрішніми органами птаха. Завдяки повітряним мішкам птахам притаманне подвійне дихання (під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров, частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків, під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров. Отже, у птахів кисень надходить у кров як під час вдиху, так і під час видиху.
• У ссавців дихальні шляхи починаються носовою порожниною, куди ведуть парні ніздрі, і включають носоглотку, гортань (де розташовані голосові зв'язки), трахею та парні бронхи. Бронхи заходять у губчасті легені і розгалужуються на дрібні бронхіоли. Бронхіоли закінчуються дрібними міхурцями - альвеолами, стінки яких обплутані капілярами. Завдяки великій кількості альвеол значно збільшується поверхня легенів, через яку відбувається газообмін. Дихальні рухи у ссавців здійснюються завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м'язів, діафрагми (м'яз, що поділяє порожнину тіла на грудну та черевну) та м'язів стінки черевної порожнини.
Птицы: 1) Тело покрыто перьями (обеспечивают обтекаемость) а передние конечности превратились в крылья (несущие плоскости в полете) , есть хвост. 2) Птицы обладают интенсивным обменом веществ, температура их тела постоянна (гомойтермные амниоты) , сердце четырехкамерное, артериальная кровь отделена от венозной (лучшее снабжениие тканей кислородом) 3) Превращение передних конечностей в крылья сопровождалось перестройкой скелета, мускулатуры конечностей и плечевого пояса птиц. Преобразование скелета и мускулатуры задних конечностей и тазового пояса позволило им перейти к двуногому хождению и плаванию. 4) Кости скелета птиц полые внутри, что увеличивает их прочность и делает скелет более легким (при к полету) . 5) Увеличение размеров головного мозга и интенсификация органов чувств расширили возможности ориентировки в пространстве и улучшили координацию их поведения. 6) У птиц появились воздушные мешки, связанные с легкими - это сделало возможным усвоение кислорода и при выдохе, а как следствие - интенсификация обмена веществ. 7) При к полету обусловила форму тела птиц: туловище обтекаемой яйцеобразной формы, компактно, покрыто перьями, голова небольшая, шея длинная и подвижная. Размеры тела птиц варьируют в небольших пределах, поскольку возможность полета ограничивают размеры. Самые крупные летающие птицы - (лебеди, грифы, дрофы) - 14-16 кг. Маховые и рулевые перья образуют большую часть несущей поверхности крыльев и хвоста и необходимы для полета. Перьевой покров, придавая телу птиц обтекаемую форму полету, сохраняет тепло, защищает от механических повреждений. Плечевой пояс птиц состоит из трех пар костей: саблевидных лопаток, лежащих вдоль позвоночника; двух тонких ключиц, которые срастаются в вилочку, расположенную между массивными коракоидами и играющую роль амортизатора, смягчающего толчки при взмахах крыла. Коракоиды соединяются одним концом с лопатками и основаниями плечевых костей, а другим - с грудиной. Скелет крыла состоит из крупной полой кости плеча, двух костей предплечья (локтевой и лучевой) , сросшихся (кроме двух) костей запястья и пястья, образующих пряжку, и сильно редуцированных и измененных фаланг второго, третьего и четвертого пальцев и атрофированных первого и пятого пальцев. Первостепенные маховые крылья прикрепляются к пряжке и к фалангам второго пальца. От первого и третьего пальца сохраняется лишь по одной короткой фаланге. К фаланге первого пальца прикрепляется несколько перьев - «крылышек» . Мускулатура птиц дифференцирована и более мощная, чем у рептилий. Особенно развиты грудные и подключичные мышцы, приводящие в движение крылья; Для птиц характерно накопление в мышцах миоглобина, позволяющего создавать резервный запас кислорода, утилизируемого в период интенсивной работы. Наивысшая концентрация миоглобина достигается в большой грудной мышце, мускулатуре мускульного желудка и сердца. Больше всего гемоглобина в мышцах у птиц, летающих активным полетом, ныряющих и птиц высокогорий. Причем концентрация гемоглобина в крови всегда выше, чем в мышцах. Интенсивность пищеварения у птиц очень высока. Высокий уровень обмена веществ связан с переработкой большого количества пищи. Органы дыхания птиц также несут признаки при к полету. С легкими связаны воздушные мешки, объем которых почти в 10 раз превышает объем легких. Воздушные мешки расположены между мышцами, среди внутренних органов и в полостях трубчатых костей крыльев. Они играют большую роль в дыхании птиц во время полета. В полете грудная клетка практически остается неподвижной и прохождение воздуха через легкие осуществляется в основном за счет расширения и сжатия воздушных мешков. При вдохе воздух поступает в легкие и воздушные мешки. При выдохе воздух поступает из воздушных мешков в легкие и в них снова происходит газообмен.
Объяснение:
• У членистоногих молюсків легеня - видозмінена ділянка мантії, де розгалужуються кровоносні судини.
• У риб органи дихання – зябра. Вони розташовані з обох боків зябрових дуг. Ззовні кожного краю зябрової дути є два ряди зябрових пелюсток червоного кольору (вони пронизані кровоносними судини і відбувається газообмін), з внутрішнього боку зябрової дуги розміщені біляві зяброві тичинки, які слугують своєрідним фільтруючим апаратом (запобігають потраплянню їжі та сторонніх часток з водою на зяброві пелюстки).
Завдяки рухам зябрових кришок вода проходить через ротовий отвір, глотку та зяброві щілини, омиваючи зяброві пелюстки, коли зяброві кришки повертаються у вихідне положення, вода виходить з-під них назовні. Хрящові риби зябрових кришок не мають: зяброві щілини в них відкриваються назовні самостійними отворами.
• Личинки амфібій (пуголовки) дихають також зябрами.
• Амфібії дихають атмосферним киснем за до легень - парних комірчастих мішків. Парні ніздрі з клапанами ведуть до рото-глоткової порожнини, звідки повітря потрапляє до легень. Під час вдиху через ніздрі проходить повітря, опускається дно ротоглоткової порожнини та заповнюється повітрям. Потім це дно піднімається повітря в легені (клапани перешкоджають виходу повітря через ніздрі). Для шкірного дихання шкіра постійно зволожується слизом, бо суха шкіра не здатна пропускати гази.
• У рептилій легені мають складнішу будову (є система перетинок для збільшення поверхні газообміну). Дихальні шляхи складаються з послідовно з'єднаних гортані, трахея розгалужується на два бронхи. Механізм дихання завдяки скороченню міжреберних м'язів, які рухають ребра (якщо об'єм порожнини тіла збільшується - відбувається вдих, якщо зменшується – видих).
• У птахів дихальна система спрямована на ефективне забезпечення енергією організму птахів під час польоту та зменшення маси їхнього тіла. Дихальні шляхи починаються ніздрями, які відкриваються в носову порожнину; звідти повітря потрапляє до верхньої гортані, що переходить у трахею, де в місці поділу на два бронхи розташовані голосові зв'язки (на відміну від інших тварин). Легені птахів мають губчасту будову, що збільшує їхню поверхню для газообміну. Бронхи, які входять у легені, розгалужуються, їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються в тонкостінні повітряні мішки, розташовані між внутрішніми органами птаха. Завдяки повітряним мішкам птахам притаманне подвійне дихання (під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров, частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків, під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров. Отже, у птахів кисень надходить у кров як під час вдиху, так і під час видиху.
• У ссавців дихальні шляхи починаються носовою порожниною, куди ведуть парні ніздрі, і включають носоглотку, гортань (де розташовані голосові зв'язки), трахею та парні бронхи. Бронхи заходять у губчасті легені і розгалужуються на дрібні бронхіоли. Бронхіоли закінчуються дрібними міхурцями - альвеолами, стінки яких обплутані капілярами. Завдяки великій кількості альвеол значно збільшується поверхня легенів, через яку відбувається газообмін. Дихальні рухи у ссавців здійснюються завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м'язів, діафрагми (м'яз, що поділяє порожнину тіла на грудну та черевну) та м'язів стінки черевної порожнини.