Паразитичні черви або гельмінти належать Комплекс пристосувань до паразитизму у черв’яків (у рамках шкільної програми)до типів плоских та круглих. Більшості із них властива строга приналежність до виду хазяїна та місця існування в його організмі. Ці черви утворюють єдину екологічну групу. Всі її представники поєднані характером адаптацій, які конвергентно виникли у них в процесі еволюції до певного середовища.
До таких пристосувань належать:
- наявність органів прикріплення – присосок, кутикулярних гачків, які забезпечують зв’язок паразита з організмом хазяїна;
- розвиток спеціалізованих покривів – кутикула та синтиціальний епітелій, які захищають ендопаразитів від дії травних ферментів хазяїна;
- здатність до анаеробного дихання, яке забезпечується ферментативним розщепленням поживних речовин у відсутності кисню;
- відсутність витрати енергії на рух;
- регресивний розвиток: спрощена нервова система та органи чуттів, вкорочений кишечник (у круглих червів) або відсутність травної системи (у стьожкових), травні речовини всмоктуються всією поверхнею тіла;
- інтенсивний розвиток статевої системи – поява здатності тварини Комплекс пристосувань до паразитизму у черв’яків (у рамках шкільної програми)розмножуватися вже на стадії личинки, що призводить до високої статевої продуктивності;
- виникнення гермафродитизму (у плоских червів), що забезпечує розмноження при наявності лише однієї особини;
- ефективний захист запліднених яєць багатошаровими оболонками та забезпечення живленням яйця, яке розвиватися ще в зародку;
- розвиток пристосувань для виходу личинок із яйця, тіла хазяїна та проникнення їх в організм нового хазяїна: залози, які виділяють спеціальні ферменти, колючі пристосування;
- зміна хазяїв у життєвому циклі паразита: в основному хазяїні живуть дорослі особини, що розмножуються статевим шляхом, у проміжному розвиваються личинки та відбувається безстатеве розмноження, це пристосування перешкоджає надмірному накопиченню паразитів в організмі хазяїна, що може призвести до його смерті.
Некоторые организмы используют тела других видов в качестве среды обитания. Эту среду обитания освоили животные-паразиты: круглый червь аскарида, печеночный сосальщик, бычий цепень, малярийный плазмодий и др. У паразитов нет недостатка в пище, и они защищены от воздействия внешней среды; внутренняя среда в которой обитает паразит обладает постоянством солевого состава и осмотического давления; отсутствует угроза высыхания. Организмы, использующие другие организмы в качестве среды обитания называют эндобионты.
Клетка покрыта мембраной. Заполнена она цитоплазмой. В цитоплазме располагаются органоиды клетки: ядро, клеточный центр, рибосомы, комплекс Гольджи, лизосомы, митохондрии, а также клеточные включения. Потому что не у всех клеток есть ядра. ПРОКАРИОТЫ (нет ядер) это бактерии и вирусы. ЭУКАРИОТЫ (есть ядра) это растения, животные, человек. Генетический аппарат клетки-это ее ДНК, которая обеспечивает хранение и передачу генетического материала из поколения в поколение. ДНК находится в хромосоме, хромосома в ядре клетки. Хромосо́мы (греч. χρώμα — цвет и греч. σώμα — тело) — хорошо окрашиваемые включения в ядре эукариотической клетки, которые становятся легко заметными в определённых фазах клеточного цикла (во время митоза или мейоза) . Хромосомы представляют собой высокую степень конденсации хроматина, постоянно присутствующего в клеточном ядре. У животных: нет клеточной оболочки, нет пластид, запасается пит. вещ в виде гликогена у растений: есть пластиды, есть клеточная оболочка, нет центриолей, пит. вещ. запасаются в виде крахмала
Паразитичні черви або гельмінти належать Комплекс пристосувань до паразитизму у черв’яків (у рамках шкільної програми)до типів плоских та круглих. Більшості із них властива строга приналежність до виду хазяїна та місця існування в його організмі. Ці черви утворюють єдину екологічну групу. Всі її представники поєднані характером адаптацій, які конвергентно виникли у них в процесі еволюції до певного середовища.
До таких пристосувань належать:
- наявність органів прикріплення – присосок, кутикулярних гачків, які забезпечують зв’язок паразита з організмом хазяїна;
- розвиток спеціалізованих покривів – кутикула та синтиціальний епітелій, які захищають ендопаразитів від дії травних ферментів хазяїна;
- здатність до анаеробного дихання, яке забезпечується ферментативним розщепленням поживних речовин у відсутності кисню;
- відсутність витрати енергії на рух;
- регресивний розвиток: спрощена нервова система та органи чуттів, вкорочений кишечник (у круглих червів) або відсутність травної системи (у стьожкових), травні речовини всмоктуються всією поверхнею тіла;
- інтенсивний розвиток статевої системи – поява здатності тварини Комплекс пристосувань до паразитизму у черв’яків (у рамках шкільної програми)розмножуватися вже на стадії личинки, що призводить до високої статевої продуктивності;
- виникнення гермафродитизму (у плоских червів), що забезпечує розмноження при наявності лише однієї особини;
- ефективний захист запліднених яєць багатошаровими оболонками та забезпечення живленням яйця, яке розвиватися ще в зародку;
- розвиток пристосувань для виходу личинок із яйця, тіла хазяїна та проникнення їх в організм нового хазяїна: залози, які виділяють спеціальні ферменти, колючі пристосування;
- зміна хазяїв у життєвому циклі паразита: в основному хазяїні живуть дорослі особини, що розмножуються статевим шляхом, у проміжному розвиваються личинки та відбувається безстатеве розмноження, це пристосування перешкоджає надмірному накопиченню паразитів в організмі хазяїна, що може призвести до його смерті.