Тема ЗА ПОВЕДІНКОЮ ТВАРИН
Мета: провести за поведінкою тварин
Обладнання фотографії, власн за домашніми тваринами, й матеріали: підручник.
Кроки дослідника
1. Роздивись фотографії тварин Київського зоопарку. Опиши поведінку тварин.
Кінь годує лоша (батьківська поведінка коня, харчова поведінка лоша).
Ведмідь робить позначку на дереві (територіальна поведінка).
Тигриця вилизує тигреня (батьківська та комфортна поведінка левиці).
Бегемот у загрозливій позі з відкритим ротом, щодо невідомого йому об'єкту (демонстраційна поведінка).
2. Склади оповідання «Мо за домашніми тваринами».
У мене є кішка. Нещодавно вона народила двох кошенят. Киця доглядала за ними, годувала, вилизувала своїм шершавим язичком. Згодом малюки відкрили очі, навчились ходити за мамою-кішкою. Незграбно ходили по підлозі, досліджуючи кожен куточок. Коли залишались на самоті без нагляду, не нудьгували. У дивних іграх повторювали те, чому їх навчила кішка. Уроки не пройшли безслідно. Вони знають, як треба загортати пісок, уміють нападати чи захищатися. Їх можна віддати в добрі руки.
Объяснение:
Мета: закріпити знання про форми поведінки тварин; навчитися розпізнавати форми поведінки тварин.
Обладнання й матеріали: фотографії, відеоматеріали, підручник.
ХІД РОБОТИ:
1. Роздивись фотографії, на яких зображено прояви поведінки тварин. Укажи форми поведінки та опиши їх.
Кішка навчає у формі гри кошенят (батьківська та ігрова поведінка кішки, ігрова поведінка кошенят).
Орел полює за рибою (харчова поведінка та агресивна поведінка орла, захисна поведінка риби).
Качка веде каченят до водопою (пошукова поведінка та батьківська поведінка качки, дослідницька поведінка каченят).
Кошеня побачило їжачка (дослідницька поведінка кошеняти та їжака).
2. Ознайомся з фрагментами відеоматеріалів щодо поведінки тварин. Розпізнай та опиши форми поведінки.
ПІДСУМОК: навчилась визначати поведінку тварин, щоб краще розуміти їх іб
основной фактор эволюции, в результате действия которого в популяции увеличивается число особей, обладающих более высокой при к условиям среды (наиболее благоприятными признаками), в то время как количество особей с неблагоприятными признаками уменьшается. В свете современной синтетической теории эволюции естественный отбор рассматривается как главная причина развития адаптаций, видообразования и происхождения надвидовых таксонов. Естественный отбор — единственная известная причина закрепления адаптаций, но не единственная причина эволюции. К числу неадаптивных причин относятся генетический дрейф, поток генов и мутации.
Термин «Естественный отбор» популяризовал Чарльз Дарвин, сравнивая данный процесс с искусственным отбором, современной формой которого является селекция. Идея сравнения искусственного и естественного отбора состоит в том, что в природе так же происходит отбор наиболее «удачных», «лучших» организмов, но в роли «оценщика» полезности свойств в данном случае выступает не человек, а среда обитания. К тому же, материалом как для естественного, так и для искусственного отбора являются небольшие наследственные изменения, которые накапливаются из поколения в поколение