1) По принципу комплементарности:
Г = Ц = 950 + 950 = 1900.
20 % + 20 % = 40 %.
2) Ищем количество процентов, которые приходятся на А и Т:
100 % ( все нуклеотиды) - 40 % (Г + Ц) = 60 % ( А + Т).
3) Ищем количество нуклеотидов А и Т через пропорцию:
1900 - 40 %
х - 60 %
х = 2850 ( А + Т вместе), а поотдельности: 2850:2= 1425.
4) Сложим все нуклеотиды вместе для того, чтобы найти длину и массу:
2850 ( А + Т) + 1900 ( Г + Ц) = 4750 (всего)
5) Теперь ищем длину фрагмента ДНК:
4750 • 3,4 = 16 150 А
6) Ищем массу:
4750 • 345 = 1 638 750 дальтон
ответ: А - 1425, Т - 1425; длина - 16 150 А, масса - 1 638 750 дальтон.
ответ: С3-растения, как правило, процветают в районах с обилием подземных вод, умеренной интенсивностью солнечного света, умеренной температурой и концентрацией углекислого газа около 200 ppm или выше[1]. Эти растения зародились в мезозое и палеозое, задолго до появления С4 - растений, и по-прежнему составляют около 95 % растительной биомассы Земли. В качестве примера можно привести рис и ячмень[2].
C4-фотосинтез, или цикл Хэтча — Слэка, — путь связывания углерода, характерный для высших растений, первым продуктом которого является четырёхуглеродная щавелевоуксусная кислота, а не трёхуглеродная 3-фосфоглицериновая кислота, как у большинства растений с обычным C3-фотосинтезом.
Объяснение: ну как то так
Кліти́на (лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві усім іншим клітинним формам життя, зокрема рослинам, грибам та тваринам. До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів.
Клітини крові людини (СЕМ)
Одноклітинна водорість Micrasterias radiata (диференційна інтерференційно-контрастна мікроскопія)
Інфузорія роду Ophryoscolex із рубця корови, СЕМ
Всі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості і гриби, а також найпростіші. Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної. Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина, тіло якої складається приблизно з 1013 клітин.