Объяснение:
Людина повинна отримувати поживні речовини для побудови свого тіла та мати енергію для здійснення відповідних біохімічних реакцій, що забезпечують ріст і відновлення клітин в організмі, роботу м'язів, підтримання сталої температури тіла.
ОБМІН РЕЧОВИН – складний ланцюг перетворень різноманітних сполук в організмі з моменту потрапляння із зовнішнього середовища до виведення з організму продуктів розщеплення. Сукупність процесів перетворення речовин в організмі, що спрямовані на його збереження та само відтворення.
До організму надходять З організму виводяться
Білки
Жири
Вуглеводи
Вітаміни
Вода (Н2О)
Мінеральні речовини
Кисень (О2)
Продукти обміну (сеча, піт, калові маси тощо)
Надлишок води (Н2О)
Вуглекислий газ (СО2)
Надлишок тепла
Отримані ззовні речовини перетворюються на власні речовини, що характерні саме для певного організму. Одночасно в кожній клітині організму відбувається 1 – 2 тис. узгоджених метаболічних хімічних перетворень.
ОБМІН ЕНЕРГІЇ – фізичні процеси перетворення енергії в організмі.
Для повноцінної життєдіяльності організму людини потрібно енергії приблизно 10 500 кДж на добу.
Енергетичний обмін – це процеси, пов'язані з вивільненням енергії, що знаходиться в хімічних зв'язках органічних речовин, і її використання для потреб організму.
Види енергії в біологічній системі: електрична енергія нервового імпульсу, хімічна енергія окиснення органічних речовин, механічна енергія скорочення м'язів, теплова енергія для підтримання сталої температури тіла.
Процеси перетворення енергії.
Унаслідок одних перетворень організм поповнюється енергією, унаслідок інших — втрачає її. Витрачена організмом енергія поповнюється завдяки харчуванню.
При окисненні глюкози та інших органічних сполук у клітинах, вивільнена хімічна енергія перетворюється на електричну (електрична енергія нервових імпульсів забезпечує передавання інформації по нервових волокнах) та механічну (механічна енергія скорочення скелетних м'язів, м'язів серця та діафрагми). Усі ці види енергії перетворюються врешті-решт на теплову енергію, причому частина тепла використовується для підтримання постійної температури тіла, а його надлишок організм віддає в навколишнє середовище.
Етапи обміну енергії.
Назва етапу
Місце дії
Значення
Перший етап
Дихальна система, травна система, кровоносна та лімфатична система
Розщеплення складних речовин їжі на прості поживні речовини в шлунково-кишковому тракті з виділенням енергії у вигляді тепла.
Другий етап
Кровоносна система
Потрапляння поживних речовин у кров та рознесення кров'ю по організму.
Третій етап
Клітина
У клітині розщеплення простих поживних речовин до кінцевих продуктів розпаду з виділенням енергії. Накопичення енергії у молекулах АТФ.
ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ, АБО МЕТАБОЛІЗМ (з грецьк. зміна, перетворення) – сукупність фізіологічних, хімічних та фізичних перетворень речовин і енергії в організмі з часу їх надходження з навколишнього середовища до виведення продуктів розпаду й тепла.
Поживні речовини, які надходять в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які відбуваються одночасно.
Процеси життєдіяльності: ріст і поділ клітин, кровообіг, травлення, м'язові скорочення, розумова діяльність тощо.
Зәр шығару жүйесі, экскреторлық жүйе – адам мен жануарлар организмінің артық суды, тұздарды, зат алмасудан пайда болған қажетсіз заттарды сыртқа шығаратын органдары. Теңізде тіршілік ететін қарапайымдардың организмінен бөлініп шығатын өнімдер (несеп, тер, т.б.) сыртқы ортаға диффузия арқылы немесе жиырылғыш вакуольдар көмегімен шығады.
Тек өсімдік жасушаларында болады. Хлоропласттар пішіні бойынша екі жағы дөңес линзаға ұқсас және жасыл пигмент хлорофиллден тұрады; күн сәулесін сіңіріп, оның көмегімен АТФ қатысында органикалық заттарды синтездеу қабілетіне ие.Хромопласттар – өсімдік пигменттерінен (жасылдан басқа) тұратын пластидтер, гүлдерге, жемістерге, сабақтар мен өсімдіктің басқа да бөліктеріне түс береді. Лейкопласттар – түссіз пластидтер, жиі өсімдіктің боялмаған бөліктерінде – тамырда, жуашықта және т.б. кездеседі. Оларда нәруыздар, майлар мен полисахаридтер (крахмал) синтезделеді. Өсімдік және жануар жасушаларының құрылысы мен химиялық құрамының принциптік ұқсастығы олардың шығу тегінің бір екендігін көрсетеді, суда тіршілік ететін бір жасушалы ағзалардан болуы мүмкін. Жануарлар мен өсімдіктер эволюция үрдісінде бір-бірінен едәуір алшақтады, олардың қоректену типі, сыртқы ортаның қолайсыз жағдайларынан қорғану әдістері әр түрлі. Осының барлығы да олардың жасушаларының құрылысына әсерін тигізді.
Объяснение:
Традиционный или второй тип воспроизводства населения
Объяснение:
Для второго типа воспроизводства населения типичны высокие и очень высокие показатели рождаемости и естественного прироста и относительно низкие показатели смертности.
Он характерен прежде всего для развивающихся стран.