Реакция организма на постоянное воздействие выражается и внешне, и внутренне. При регулярном нахождении в душном помещении снаружи больше всего страдает кожа и глаза, что выражается в преждевременном старении и покраснении белков глаз, а внутри – мозг человека. Проявляется это обычно в проблемах с концентрацией, ухудшении когнитивных функций, кратковременной, а потом и долговременной памяти.
При длительной атаке углекислого газа мозг переходит в режим строгой экономии, отключая все функции, которые не важны для выживания. Такое отключение может быть фатальным для довольно чувствительных клеток и восстановление работо ума в полной мере может вызвать ряд сложностей. Также отмечалось негативное влияние духоты на органы чувств, особенно подвержены ее влиянию слух и осязание.
вот
Объяснение:
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, до іть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2016)
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете до , оновивши її. (липень 2014)
У біології, мута́ції — зміни генетичного матеріалу (звичайно ДНК або РНК). Мутації можуть бути викликані помилками копіювання генетичного матеріалу на стадії поділу клітини, опроміненням жорсткою радіацією, хімічними речовинами (мутагенами), вірусами або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітинних організмах мутації можуть бути підрозділені на генеративні мутації, які можуть бути передані нащадкам, і соматичні мутації. Соматичні мутації не можуть передаватися до нащадків у тварин. Рослини іноді можуть передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька розвивається в соматично зміненій частині рослини).
Мутації розглядаються як рушійна сила еволюції, де менш сприятливі (або шкідливі) мутації видаляються з генофонду природним добором, тоді як сприятливі (вигідні) прагнуть накопичуватися. Нейтральні мутації визначаються як мутації, чиї ефекти не впливають на виживання видів або індивідуумів, які складають види. Вони також можуть накопичуватися. Переважна більшість мутацій не мають ніякого ефекту, тому що механізми репарації ДНК (ремонту ДНК) можуть виправити більшість змін перед тим, як вони стануть постійними мутаціями, і багато організмів мають механізми для усунення інакше постійно видозмінених соматичних клітин.
Мутації відкрив де Фріз в 1900 р ігаючи за мінливістю енотери (Oenothera).