Скелет птиц часто сравнивают со скелетами пресмыкающихся, в частности динозавров, с которыми он имеет множество общих черт. Многие кости черепа срослись без швов, челюсти в процессе эволюции видоизменились в клюв, который вместе с гибкой шеей формирует «универсальный манипулятор», заменяющий конечность. Поясничные, крестцовые и часть хвостовых позвонков срастаются в сложный крестец, грудные (у некоторых видов) — в спинную кость, что приводит к компактности и малоподвижности скелета туловища. Последние хвостовые позвонки у большинства видов образуют пигостиль.
У тварин, що перемішуються в товщі води, густина тіла внаслідок накопичень жиру, наявності міхура, наповненого газами, наближена до густини води. Силу тяжіння, яка діє на них, урівноважує виштовхуюча сила: вода є своєрідною подушкою, що «підпирає» тіла цих тварин.
Отже, для підтримки внутрішніх органів їм непотрібна потужна опорна система: зазвичай скелет становить невелику частку маси тіла тварини або зовсім відсутній.
У водному середовищі, як правило, не існує небезпеки втрати води організмом тварини. Тому в багатьох водних тварин покриви тіла тонкі (медузи, черви, одноклітинні). Газообмін у них відбувається через усю поверхню тіла. У водних тварин зі щільнішими покривами за газообмін відповідають органи дихання. У риб це зябра, поверхня газообміну яких постійно омивається потоком води. Він постачає кисень і виносить вуглекислий газ, що виділився. Водні ссавці (дельфіни, кити) дихають за до легенів, і за кожною порцією кисню їм доводиться виринати на поверхню.
Объяснение: