Відповідь:
http://www.floraprice.ru/articles/sad/kak-pobedit-trutoviki.html
Пояснення:
Прочитай, там есть много чего
*
Ложный трутовик
Поселяется на стволах груши и сливы и вызывает белую сердцевинную гниль. Грибные тела чаще всего многолетние, копытообразные, с концентрическими бороздками и трещинами на поверхности. Расцветка тела гриба может быть черно-серой и матовой с сероватыми краями, а внутренняя часть – коричневая.
Настоящий трутовик
Трутовик поселяется почти на всех лиственных деревьях, включая яблоню и грушу, причем в основном на ослабленных и сухостойных растениях, а также на их пнях. При поражении он вызывает сердцевинную, светло-желтую или белую гнили, причем древесина в местах поражения становится ломкой, расслаивающейся по годичным кольцам. Как и предыдущий, этот трутовик является многолетним, копытообразным и на поверхности имеет аналогичные бороздки. Расцветка гриба бледно-серая с тупыми светло-желтыми краями.
Плоский трутовик
Поселяется он в основном на пнях, но может появляться и на растущих яблонях, грушах, сливах и других деревьях. Заражение грибом происходит чаще всего через раны у основания дерева и на его корнях, причем распространяется оно затем вверх по сердцевине ствола, вызывая у него желтовато-белую гниль, усыхание и ломкость. Грибные тела трутовика многолетние, плоские, а верхняя сторона волнистая, бороздчатая, покрытая иногда коричневым налетом с ржаво-бурой окраской по краям.
Желтый трутовик
Чаще всего трутовик поселяется на черешне и, несколько реже, – на груше, вишне. Гриб вызывает бурую сердцевидную гниль, распространяющуюся по всему дереву за довольно короткое время. Грибные тела вначале водянисто-мясистые, а затем твердеющие и ломкие. Поверхность грибных тел волнистая, светло-желтая или оранжевая.
Сливовый трутовик
Он чаще всего поселяется на стволах и ветвях сливы, вишни и черешни, но возможно его появление также на яблоне и груше. Гриб вызывает в основном сердцевидную гниль стволов и ветвей, а у вишни еще и заболони, причем стволы и ветки быстро засыхают и ломаются. Грибные тела в основном копытообразные, их поверхность сначала бархатистая, затем гладкая серовато-черного цвета. Ткань гриба твердая, деревянистая и рыжеватая по краям.
Чешуйчатый трутовик
В основном он поселяется на груше, вызывая белую сердцевинную гниль. Грибные тела однолетние, полукруглые, сверху плоские. Окраска тела вначале светло-желтая или цвета охры, а затем бурая с крупными чешуйками. Грибы прикрепляются к стволам при короткой боковой ножки. Если дачник или садовод будет знать разновидности и особенности трутовиков, то он может самостоятельно определиться с мероприятиями по защите от них плодовых деревьев в саду. Конечно же, в первую очередь для профилактики появления грибов-вредителей следует принимать общеагрономические меры, связанные с улучшением роста и развития деревьев: своевременно и правильно вносить удобрения, проводить подкормки, поливы, обрезать деревья. Но для более надежной защиты сада от трутовиков следует проводить и специальные мероприятия:
своевременно удалять и сжигать всех поврежденные и засыхающие ветви, а также отслоившуюся кору, так как они привлекают к себе трутовиков в первую очередь;
замазывать раны на деревьях садовым варом и пломбировать дупла; для этого их заделывают мелким щебнем или битым кирпичом и заливают смесью цемента с песком в соотношении 1:3;
обмазывать штамбы глиной с казеиновым клеем (200 г на ведро воды с добавлением в смесь карбофоса – 90 г на ведро) для защиты от плоского и других трутовиков.
Если этими мерами не удалось предотвратить появление трутовиков, то нужно обязательно срезать и сжечь их грибные тела; проводят эту операцию не позднее августа, когда ожидается выброс спор гриба. При этом все места срезов гриба необходимо продезинфицировать 4%-ным медным купоросом (300 г на ведро), а раны на древесине после срезов надо замазать садовым варом. В своем саду я не один раз именно таким образом боролся с трутовиками, и могу ответственно сказать, что такие меры, о которых шла речь выше, позволяют успешно побеждать грибы-трутовики и избавлять деревья от гибели, не прибегая к их ликвидации и сжиганию.
*
Суспільні комахи, гуртосімейні комахи — комахи, що відрізняються від інших за розподілом між особинами певних дій. Називаються гуртосімейними, оскільки своєю організацією формують так звану сім'ю («комашине суспільство»). До гуртосімейних комах належать мурахи, частина бджіл (зокрема, бджола медоносна, джміль), деякі оси, терміти.У гуртосімейних комах в першу чергу діє розподіл за функцією. Наприклад, у бджіл це матка, робочі бджоли, трутні та ін. Вони відрізняються між собою не тільки виконуваною роботою, а й будовою тіла, таким чином, ці відмінності аналогічні до відмінностей між статями, але крім власне статевих особин — самців і самиць — з'являється один чи декілька видів безплідних «робітників». Існування кількох форм робочих особин характерне для багатьох мурах і термітів, у яких, зокрема, серед робочих особин виділяють т. зв. солдатів.
Объяснение:
так держы.
Хордові — це найвисокоорганізованіші представники царства Тварини. Розвинена нервова система хордових тварин забезпечує певну розумову діяльність і складну поведінку, яка у високорозвинених тварин виявляється в піклуванні про потомство, утворенні родинних угруповань, в яких особини одного виду об'єднані певними взаємовідносинами.
Вони пересуваються найшвидше від усіх тварин, тому спроможні легко добувати їжу і уникати небезпеки. Завдяки досконалій системі внутрішніх органів представники типу Хордові пристосувалися до різноманітних середовищ існування: на землі, під землею, у воді.
Головною ознакою досконалості хордових тварин є наявність внутрішнього осьового скелета, який забезпечує організму надійну опору, захист і одночасно легкість. Хордові позбавлені необхідності носити важкий панцир, тому вони мають змогу нарощувати масу м'язів, розвивати системи внутрішніх органів і, найголовніше, — нервову систему, яка керує всіма життєвими процесами.
Збільшення розмірів головного мозку допомагає хордовим тваринам не лише швидко реагувати на зміни в навколишньому середовищі, тікати від ворогів або добувати їжу, а й засвоювати уроки життя.
Завдяки легкості скелета, а також його здатності рости протягом усього життя навіть найменші хордові тварини стають велетами порівняно з найчисленнішою групою безхребетних тварин — комахами. Пічкурі й карасі, миші й жаби, маленькі ящірки й найдрібніші пташки — колібрі порівняно із середніми за розмірами комахами співвідносяться навіть не як слон і людина, а як велетенський динозавр і людина.