А - , доминантный признак, красный цвет;
а - рецессивный признак, желтый цвет;
1) Гомозиготные красные: Р: АА * аа - желтые. Они образуют по одному типу гамет, красные (А), желтые (а), значит все потомство будит с генотипом Аа - красные;
2) Гетерозиготные красные: Р: Аа * аа. Красные томаты образуют 2 типа гамет (А и а), желтые лишь один тип гамет (а). Здесь по решетке Пеннета,F1: 50% - красные(Аа), 50% - желтые (аа). 1:1.
3) Гетерозиготные красные Аа * Аа, Каждый томат дает по 2 типа гамет (А и а). F1: 75% - красные, 25% - желтые. Второй закон Менделя.
Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).
Провідної (чутливі нервові шляхи).
Центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку).
Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до навколишнього середовища, а й пізнавати закони природи, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище.
Цій складній системі видатний фізіолог І. П. Павлов дав назву аналізатора.
Кожний аналізатор складається із сприймаючих утворів рецепторів, нервів, що відходять відповідних, і відповідних ділянок кори і підкірки головного мозку, де й відбувається остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів.
Органи чуття забезпечують такі основні види чутливості:
зір,
слух,
нюх,
смак,
дотик,
рівновагу та відчуття положення тіла у просторі.
Дотик – це прийняття форми, розміру, щільності, температури різник предметів. У слизових оболонок шкіри містяться дотикові рефлектори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може: визначити фізичні властивості предметів такі, як форма, твердість, м’якість, характер поверхні, тепло-холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.
Нюх – це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів у проміжний мозок і потім у лобову частку кори де проходить аналіз речовин, що вдихаються.
За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.
Смак - сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика – сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і прохолодження процесу травлення в цілому.
Орган слуху – забезпечує сприйняття слухових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. З слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з 3-х основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.
Функція регуляції положення тіла в просторі і рівноваги заперечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і пів колових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контроль рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.
1. Сенсорні системи людини включають в себе зорову, слухову, нюхову, смакову, рівноважну та дотикову системи.
2. Зорова сенсорна система складається з очей, оптичного нерва та зони зорового сприйняття в мозку. Очі містять корнець, радужку, зіницю, об'єктив, сітківку та сполучну нитку. Функції зорової системи полягають у сприйнятті світла, його конвертації в нервові імпульси та їх передачі до мозку для подальшого аналізу і інтерпретації.
3. Вуха складаються зі слухового та рівноважного апарату. Слуховий шлях включає в себе вушковий канал, барабанну перетинку, слухові кістки та внутрішнє вухо з коклеою. Рівноважний апарат включає в себе три полукружних канали і сачок. Функції вух полягають у сприйнятті і передачі звукових інформаційних сигналів до мозку та регулюванні рівноваги.
4. Нюхова система складається з нюхових рецепторів в носі, а смакова система - з рецепторів на слизовій оболонці рота. Функції цих систем полягають у сприйнятті хімічних речовин різного типу та передачі інформації до мозку для розпізнавання запахів та смаків.
5. Рівноважна система включає в себе рецептори внутрішнього вуха та м'язи, які контролюють тіло по відношенню до гравітації та руху. Дотикова система складається з рецепторів на поверхні шкіри, які сприймають тактильну інформацію та передають її до мозку для інтерпретації.
6. Рецептори внутрішніх органів знаходяться в органах травної, дихальної та сечовидільної систем. Вони сприймають різноманітні інформаційні сигнали, такі як тиск, температуру, біль та хімічні роздратування, і передають їх до мозку для подальшої обробки та регулювання фізіологічної активності.