Міні-проект «Як тварини пристосовані до життя в різних умовах» (Написати про: Білку-летягу, Крота звичайного, Видру річкову, всіх трьох, але коротше і зрозуміло)
Визначити основні пристосування будови, функції та поведінки до життя у відповідних умовах.
«Як тварини пристосовані до життя в різних умовах»
Кріт
Кроти більшу частину свого життя проводять під землею. На поверхню вони виходять для того, щоб зібрати будівельний матеріал для гнізда або в тому разі, якщо наступають заморозки - тоді тварини виходять назовні для пошуку їжі.
Вони живуть у повній темряві, тому мають погано розвинений зір.Риюча діяльність кротів призводить до збагачення фауни безхребетних В кротовинах поселяються інші безхребетні - павукоподібні, багатоніжки, комахи.
Пристосування крота до проживання в грунтовому середовищі
Кроти риють землю за до широких кігтястих, вивернутих назовні передніх лап, вигризають грунт за до широких різців. Щоб під час риття земля не потрапляла в рот та ніздрі, на губах та носі є спеціальні захисні складки шкіри.
Густа і коротка шерсть , яка захищає його шкіру від контакту з землею, а також легко лягає вперед і назад, таким чином тварина може пересуватися без труднощів в будь-якому напрямку.
Тіло крота злегка звужується до хвоста - завдяки такій формі він рухається вперед і водночас відтісняє до стінок тунелю частину викопаної землі. Залишки грунту кріт пересуває до задніх лап і ними відкидає їх назад. Очі в крота дуже малі й недорозвинені, але кроти використовують маленькі сенсори руху і запаху на кінчику носа, щоб знаходити здобич та інших кротів. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у вузьких підземних ходах.
БІЛКА - Летяга
Пристосування білки до існування у повітряному середовищі їснування.
Білка летяга вміє не тільки скакати з гілки на гілку, але і літати, плануючи з висоти за до шкіряних перетинок між лапками. які вкриті шерстю.Таке вміння до є їй зручніше переміщуватися з гілки на гілку, а також швидко уникати небезпек,рятуватися ся від хижаків. Хвостова частина, як правило, використовується виключно для гальмування. "Паркується» на дерево летяга за до маленьких і надміцних кігтиків, які дозволяють їй сидіти на гілці в будь-якому положенні, наче справжній акробат, що дозволяє легко ухилитися від тих, хто шукає видобуток хижих пернатих. Летяги спритно і дуже швидко лазять по стовбурах і перестрибують з однієї гілки на іншу, завдяки чому помітити такого гризуна в лісі досить складно. Надзвичайно великі очі дають можливість білці легко орієнтуватися і вдень, і вночі. Вона має відмінний слух, що дозволяє їй почути ворога (тхір, куниця) і сховатись від них. Білка летяга є володаркою дуже м'якого та густого вовняного покриву, що рятує її практично від будь-яких холодів. Хутро сірого кольору, на животику – біле з палевим нальотом, що дозволяє злитися з оточуючим середовищем.
Видра річкова
Видра річкова більшу частину свого життя проводять під водою. Видра веде сутінково-нічний іб життя. Живе в норі з 1–2 входами, що розташовані під водою і над нею; часто займає старі ондатрові та боброві житла. Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.
Пристосування видри до існування у водному середовищі їснування.
Витягнуте тіло видри разом із хвостом має обтічну форму, що дозволяє їй швидко плавати. Коли видра вибирається на сушу, шерсть набуває вигляду колючок - це сприяє стіканню води з її хутра.Видра майстерно плаває і пірнає.Видра має довгий хвіст , щільне та коротке хутро коричневого відтінку/маскування серед водних рослин); пальці на задніх лапах з'єднані шкірястими перетинками,для швидкого плавання у воді. Веде нічний іб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища — підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені ду і дерева тощо.Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок.
Объяснение: