Відповідь:
Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13]
Клітинні стінки рослин виконують такі функції:
забезпечення можливості тургору (не будь його, внутрішньоклітинний тиск розірвав би клітину);
роль зовнішнього скелета (тобто надає форму клітині, визначає рамки її зростання, забезпечує механічну і структурну підтримку);
запасає поживні речовини[20];
захист від зовнішніх патогенів.
Основні типи рослинних клітин
Паренхімні клітини — це клітини, розміри яких у всіх напрямках однакові або довжина трохи більше ширини[14]. Паренхіму рослин називають також основною тканиною[15].
Прозенхімні клітини — це витягнуті (довжина у багато разів перевищує ширину) і загострені на кінцях (на відміну від паренхіми) клітини, різні за походженням і функціями. Між прозенхімою (тканиною, утвореною прозенхімними клітинами) і паренхімою є переходи, наприклад, коленхіма і лопатеві гіллясті клітини мезофіла в листі канни і ін. рослин
ответ!
Пресмыкающиеся- это первый настоящий класс подземных позвоночных животных. Обитают они преимущественно в регионах с теплым и холодным климатом. В ходе завоевания суши пресмыкающиеся приобрели ряд адаптации:
Тело подразделяется на голову, шею, туловище, хвост и трёхпалые конечности.
Кожа сухая, лишена желез и покрыта роговым покровом, защищающим тело от высыхания.
Позвоночник состоит из пяти отделов: шейного, грудного, поясничного, крестцового и хвостового. Ребра и грудная клетка отсутствуют
Пища захватывается челюстями, зубы отсутствуют.
Органы дыхания – жабры – имеют большую дыхательную поверхность за счет ячеистого строения.
Оплодотворение только наружное. Яйца, защищенные от высыхания кожистой или скорлуповой оболочкой, рептилии откладывают на суше. Зародыш в яйце развивается в водной оболочке. Развитие прямое.
2.Тип наследственной изменчивости,заключающийся в новом сочетании признаков предков КОМБИНАТИВНЫЙ
3.Самые Крупные мутации по размеру изменений ГЕНОМНЫЕ
4.Средние мутации по размеру изменений ХРОМОСОМНЫЕ
5.Самые мелкие мутации по размеру изменений ГЕННЫЕ
6.Кратное увеличение числа наборов хромосом ПОЛИПЛОДИЯ
7.Исчезновение одного нуклеотида ДНК. ГЕННАЯ МУТАЦИЯ (ВЫПАДЕНИЕ НУКЛЕОТИДА)
8.Хромосомная мутация, исчезновения части хромосомы ДЕЛЕЦИЯ
9.Хромосомная мутация повторения части хромосомы ДУПЛИКАЦИЯ
10.мутация встраивания в одну хромосому части другой хромосомы ТРАНСЛОКАЦИЯ
12.Мутация,при которой изменяется число хромосом на 1,2,3 штуки ГЕНОМНАЯ
13.Тип мутации,приводящий к уменьшению диплоидного набора хромосом в 2 раза ГАПЛОДИЯ
14.Мутагены,вызванные вирусами,относятся к БИОЛОГИЧЕСКИЕ МУТАГЕНЫ
15.Рентгеновское,радиоактивное ,ультрафиолетовое и другие виды излучения относятся к типу мутагенов ФИЗИЧЕСКИЕ МУТАГЕНЫ