Ароморфозы у растений
Появление автотрофного питания
к фотосинтезу
Наличие специальных фотосинтетических пигментов
Появление органоидов - хроматофоров
Половое размножение
Появление клеточной стенки из двух слоев: целлюлозного и пектинового
Чередование полового и бесполого поколений
Появление тканей
Разделение тела на стебель и листообразные пластинки
Появление половых органов - мужский (антеридии), женских (архегонии)
Появление корня
Возникновение оплодотворения, не связанного с водой
Возникновение семени
Появление шишки - видоизмененного побега
Возникновение семенных зачатков
Возникновение хвои
Возникновение семенных зачатков, из которых после оплодотворения развиваются семена
Возникновение двойного оплодотворения у цветковых растений
Появление цветка
к опылению насекомыми
Главные ароморфозы в эволюции животных связаны с возникновением многоклеточности, обособлением систем органов, возникновением прочного скелета, развитием центральной нервной системы, общественного поведения в различных группах высокоорганизмованных животных, что дало толчок и к прогрессу человека
Ароморфозы у животных
Многоклеточность
Лучевая симметрия
Возникновение 2-х зародышевых листков (эктодермы, энтодермы)
Нервная система диффузного типа
Двусторонняя симметрия
Появление 3-го зародышевого листка - мезодермы
Появление первичной полости тела
Появление вторичной полости тела (целома)
Дыхательная система - жабры
Возникновение нервной системы - окологлоточное нервное кольцо и нервные стволы
Расчленение тела на голову, грудь, брюшко
Возникновение наружного хитинового скелета
Членистые конечности у насекомых
Развитие с личиночной стадией (полное, неполное превращение)
Возникновение хорды
Дыхательная система - легкие развиваются как парные выпячивания задней части глотки
Дифференциация мускулатуры
Парыне конечности с шарнирными суставами
Передний мозг четко разделен на 2 полушария
Крупные, богатые белком и желтком яйца
Внутреннее оплодотворение
Постоянная температура тела птиц, млекопитающих
Появление перьев у птиц
Кровеносная система - полное разделение кругов кровообращения
Тело покрыто волосяным покровом
Появление желез в коже
Появление наружного уха
Появление коры головного мозга
Появление четырехкамерного сердца
Объяснение:Більшу частину земної кулі (2/3) займають та моря. Водойми є на континентах, островах і мають свої риси та особливості.
Одним із факторів, що визначають життя в океані є тиск. З глибиною гається зростання атмосферного тиску (1100 атм. на глибині 11000 м). Океан, як відомо заселений і на дні. Отже, на глибинах дна Світового океану живі організми мають приблизно такий же внутрішній тиск. Відомі численні приклади еврибіонтних видів за відношенням до тиску. Так, морські їжаки можуть існувати до глибини 4900 м, молюски від 35 до 4400 м.
Важливим фактором розподілу живих організмів є температура. Для температурного режиму Світового океану характерна зональність. Різні райони океану відрізняються не лише середньорічними температурами, але й амплітудами. Ця амплітуда невелика в тропічних і приполярних водах, де складає 2ºС, у водах помірних широт вона значно більша і складає 6…10ºС. Тому в тропічних і полярних водах присутні стенотермні організми. Евритермні види поширені від тропічних до приполярних вод. Особливо значна кількість їх у водах помірного поясу.
Температура води знижується з глибиною. Глибше 3000 м температура залишається майже незмінною (1,5…1, 8ºС), але може знижуватись і до 0ºС або й дещо нижче.
В окремих районах гається підняття холодних вод на поверхню. Це явище називають апвелінг. В більш холодній воді краще розчиняється кисень і тому зростає кількість дрібних морських організмів, які є кормом для риби. В областях апвелінгу розташовані основні райони по вилову риби.
Важливе значення для морських організмів має солоність води. Середня солоність вод Світового океану становить 35‰. Найбільші коливання солоност гаються у верхньому шарі води від 30‰ в приполярних до 37,9‰ в тропічних широтах.
сподіваюсь правильно
Последующие дробления проходят попеременно в продольном и поперечном направлениях. На стадии 32 бластомеров зародыш напоминает ягоду шелковицы или малины. Он называется мору-лой. При дальнейшем дроблении зародыш расширяется и клетки, располагаясь однослойно, образуют полый шар. Эта стадия называется бластулой. Стенка однослойного зародыша называется бластодермой, а находящаяся внутри полость — первичной полостью тела.