Рослини лісів
Ліс – безцінний дар природи. Значення його в природі неможливо переоцінити. Ліси впливають на клімат, пом’якшуючи його, маючи величезне водорегулююче значення. Завдяки рослинності в лісі нагромаджується значна кількість вологи. Ліс впливає на формування ґрунтів. Лісові насадження захищають поля від суховіїв, вітрової та водної ерозії ґрунтів. Лісове повітря позбавлене пилу, наповнене корисними виділеннями лісових рослин (фітонцидами), які відновлюють сили людини, дарують йому здоров’я.
У житті людини ліс відіграє першочергову роль як надзвичайно важливий природний ресурс. Він дає матеріали для будівництва, деревообробної та меблевої промисловості, постачає сировину для паперової, целюлозної, сірникової та хімічної промисловості. У лісах росте значна кількість рослин. Це суниця, чорниця, брусниця, журавлина, малина, буяни, ожина, черемха, ліщина. В лісах зростає велика кількість різних видів грибів.
В Україні ліси займають площу близько 10 мільйона га. Різноманітний склад деревинних рослин у лісі. Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з таких порід, як сосна, ялина, ялиця. В Україні найбільш соснових лісів. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. У мішаних лісах ростуть як хвойні, так і листяні породи. Основними ярусами лісу є дерева, кущі, трав’янисті рослини, моховий килим, не зелені рослини лісового ґрунту – бактерії та гриби.
Сосна – окраса лісу. Сосни дуже люблять сонце і ростуть там, де багато світла. Дуже часто вони ростуть на піску, тому що у них дуже сильне і глибоке коріння, Якби сосна не закріплювала своїм корінням піски, вітер розвіював би їх, а вода заливала б пісок у річку і замулювала б її. Сосни приносять велику користь природі. Насіння з шишок люблять ласувати білки і дятли.
Ялина європейська – витривале дерево. Воно не боїться морозів і навіть при температурі -5оС не впадає у сон спокою, а продовжує рости. Голки ялини – це своєрідні листки, які тримаються на дереві по 5-7 років. Деревину ялини використовують як будівельний матеріал, на виготовлення паперу. З неї виготовляють скрипки.
Серед листяних дерев наших лісів досить поширеним є дуб звичайний, а на заході України дуб скельний. Дуби найпізніше прокидаються від зимового сну. Деревина дуба міцна і гарна, а тому з неї роблять паркет і меблі, будують кораблі. Молодою корою дуба лікують людей, тварин, з жолудів роблять каву.
Досить поширеним у наших лісах є граб звичайний, який ціниться за міцну деревину.
Найчастіше в Україні зустрічається береза бородавчаста, або повисла і береза пухнаста. Береза – світлолюбна порода, а не вибаглива до гранту. Берези підгодовують у зимку пташок, весною бджоли збирають з квітучих берізок пилок, а з листків клей.
Справжньою окрасою наших лисів є клен гостролистий. Це високе, струнке дерево з колоподібним стовбуром. Кора у клена дуже гарного сірого відтінку, покрита дрібними тріщинками. Клени – тіньовитривалі, у лісі вони часто ростуть під іншими деревами.
Липа – тіньовитривале дерево, доживає до 1000 років. З квіток липи бджоли збирають багато нектару і виробляють липовий мед. Квітки липи збирають, сушать і заварюють як чай для лікування людей.
Досить звичайними у листяних лісах є ясен звичайний, верба, вільха.
На галявинах і узліссях можна зустріти горобину звичайну, плодами якої люблять ласувати снігурі, омельлюха, дрозди.
Другий ярус лісу представлений різноманітними кущами. Досить поширеними є ліщина звичайна, калина, шипшина собача бруслина бородавчаста, барбарис звичайний, малина, ожина, бузина чорна, бузина червона і бузина трав’яниста, чорниця.
До третього ярусу лісових рослин належать трав’янисті рослини.
У березні і квітні починають цвісти рослини, які називають ефемероїдами, що з перекладу означає швидкоплинний. Серед них: підсніжник, проліска, мати-й-мачуха, ряст, зірочки жовті, медунка, фіалки, сон, первоцвіт весняний. Петрів хрест лускатий, чина весняна, розхідник плющовидний.
Четвертий ярус лісової рослинності займають мохи. Це мешканці вологих місць. Вони поширені у соснових та мішаних лісах Полісся. Серед них зустрічаються первоціт, шребера, дікран зморшкуватий, зозулин льон.
П’ятий ярус лісової рослинності займають гриби і бактерії. Найбільш небезпечним отруйний грибом є бліда поганка, або мухомор зелений. До їстивних грибів належать: білий гриб, маслюк, лисичка, підберезник, сироїжка, опеньки.
Объяснение:
Внутренняя среда организма — это кровь, лимфа и тканевая жидкость, омывающая клетки организма. В тканях жидкая составляющая крови (плазма) частично просачивается сквозь тонкие стенки капилляров, переходит в межклеточные промежутки и становится тканевой жидкостью. Избыток тканевой жидкости собирается в систему лимфатических сосудов и называется лимфой. Лимфа, в свою очередь, проделав довольно сложный путь по лимфатическим сосудам, попадает в кровь. Таким образом, круг замыкается: кровь — тканевая жидкость — лимфа — снова кровь.
Кровь выполняет в организме человека следующие функции:
• Транспортная: кровь переносит кислород, питательные вещества; удаляет углекислый газ, продукты обмена; распределяет тепло.
• Защитная: лейкоциты, антитела, макрофаги защищают от инородных тел и веществ.
• Регуляторная: по крови распространяются гормоны (вещества, регулирующие жизненно важные процессы).
• Участие в терморегуляции: кровь переносит тепло из органов, где оно вырабатывается (например, из мышц), в органы, отдающие тепло (например, к коже).
• Механическая: придает органам упругость за счет прилива к ним крови.
Тканевая (или интерстициальная) жидкость — это связующее звено между кровью и лимфой. Она есть в межклеточных пространствах всех тканей и органов. Из этой жидкости клетки поглощают необходимые им вещества и выделяют в нее продукты обмена. По составу она близка к плазме крови, отличается от плазмы меньшим содержанием белка. Состав тканевой жидкости меняется в зависимости от проницаемости кровеносных и лимфатических капилляров, от особенностей обмена веществ, клеток и тканей. При нарушении лимфообращения тканевая жидкость может накапливаться в межклеточных пространствах; это приводит к образованию отеков. Лимфа выполняет транспортную и защитную функцию, так как оттекающая от тканей лимфа проходит по дороге в вены через биологические фильтры — лимфатические узлы. Здесь задерживаются и, следовательно, не попадают в кровоток чужеродные частицы и уничтожаются микроорганизмы, проникшие в организм. Кроме этого, лимфатические сосуды являются как бы дренажной системой, удаляющей избыток находящейся в органах тканевой жидкости.
