Існує два забарвлення кішок. Це чорний і рудий. Це два базових забарвлення. Окремо стоїть білий, але це всього лише відсутність забарвлення, під яким наші тварини знову ж несуть базовий забарвлення в різних варіантах розподілу і хімії.
Рудий і чорне забарвлення можуть розподілятися на тілі кішки по різному. Як то:
1. Таббі- згущення і розслаблення забарвлення у вигляді смуг (плям) або мармуру.
2. Пойнт. Занурені або акромеланіческое розподіл забарвлення.
3. Срібло. Коли на дим покладено таббі і загальний тон на якому лежить таббі НЕ теплий, а холодний, а підкладка під всім забарвленням сніжно-біла.
4. З білим. Коли профарбована лише частина тіла кішки. Решта ж не має пігментації.
базовий забарвлення від цього не перестає бути рудим, чорним або їх сумішшю.
Крім специфіки розподілу базових забарвлень по кішці ми маємо і хімію цих забарвлень.
Так чорний може бути освітлений, окисленим або ослабленим.
Освітлення чорного дає блакитний
Окісленіе- шоколад
Освітлення шоколада- ліловий
Окислення голубого- ліловий
Ослаблення шоколаду-циннамон
Ослаблення лілового- фон (фавн)
Базовий рудий не так багатий на хімію.
Ми маємо всього лише його освітлення в крем.
Всі вони без перешкод поєднуються з розподілом забарвлення по тілу.
Объяснение:
Мир вокруг меня огромен. Его не обойти за целую жизнь. Не хватит никакого срока, чтобы узнать его весь. Он сочетает в себе самое разное: горы и океаны, пустыни и дремучие леса, жаркие тропики и ледяную тундру. Мир прекрасен и ужасен одновременно, он ласков и жесток. В нем есть ласковый ветерок и сокрушительный ураган, журчащий ручеек и страшное цунами.
Самое удивительное в окружающем нас мире — это жизнь. Люди, звери, птицы, рыбы, мелкие насекомые и микробы, которых мы даже не можем рассмотреть без микроскопа. Откуда появляется жизнь? В чем ее суть? Куда она потом девается? Ведь в мире ничего не появляется из ниоткуда и не исчезает в никуда. Эту загадку люди никак не могут разгадать, хотя бьются над ней уже тысячи лет.
В окружающем мире нужно все, даже злые волки и ядовитые змеи. Волки — это санитары леса, например. Каждая песчинка тут важна. Сейчас человек своими поступками в отношении природы нарушает хрупкое равновесие в мире.
Только человек из живущих существ разумен настолько, что может размышлять об устройстве мира. Часто человек остается им недоволен и бунтует против него. Многие люди считают, что мир устроен несправедливо, потому что в нем существуют болезни и насилие. А еще в мире выживает сильнейший, а не всегда самый достойный. Некоторые люди даже уходят из этого мира по своей воле, потому что разочаровываются в нем.
Лично мне наш мир напоминает долгий и интересный путь. Шанс жить в мире — это подарок, нет смысла отказываться от него. Его нужно ценить.
