ответ: Реакция нормасына негізделген бейімделу модификациялары ағзаға аман қалу және ұрпағын қалдыру мүмкіндігін береді. Мұндай мүмкіндік болған жағдайда модификацияның келесі гемокопиялары, яғни фенотиптік көрінісі модификацияны көшіретін мутациялар табиғи іріктеумен ұсталады, осылайша ағзаның жаңа өзгерген жағдайларға бейімделуі артады. Гаузе (1934) Заңына сәйкес екі түр бір экологиялық тауашада қатар өмір сүре алмайды, яғни. қоршаған ортаның белгілі бір жағдайларын тең табыспен пайдалану. Демек, жаңа жағдайларды игеру биологиялық түрлердің эволюциялық дивергенциясының құрамдас бөлігі болып табылады.
Ко́рінь — підземний вегетативний орган рослини з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження. Корінь характеризується радіальною симетрією та здатністю до галуження.
Поява кореня в процесі еволюції рослин — важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціям формуються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові функції. Так, у деяких рослин у коренях відбувається запас поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів (морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржини, пшінка). Корені епіфітних рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: деякі орхідеї) можуть
а. кожно-мускульные клетки.
б. стрекательные клетки.
в. нервные клетки.
г. ни один из этих типов клеток.
ответ: г.