Найважливіша особливість еукаріотичних клітин пов’язана з розташуванням генетичного апарату в клітині. Генетичний апарат всіх еукаріот знаходиться в ядрі і захищений ядерною оболонкою (по-грецьки “еукаріот” значить має ядро). ДНК еукаріот лінійна (у прокаріот ДНК кільцева і вільно плаває в цитоплазмі). Вона пов’язана з білками-гістонами та іншими білками хромосом, яких немає у бактерій. В життєвому циклі еукаріот зазвичай присутні дві ядерні фази (гаплофаза і діплофаза). Перша фаза характеризується гаплоїдним (одинарним) набором хромосом, далі, зливаючись, дві гаплоїдні клітини (або два ядра) утворюють диплоїдну клітину (ядро), що містить подвійний (диплоїдний) набір хромосом. Через кілька поділок клітина знову стає гаплоїдною. Такий життєвий цикл для прокаріот не характерні.
Цветоножка является ответвлением стебля, поэтому анатомически похожа на него. В самой середине находятся проводящие ткани, ближе к эпидерме - фотосинтезирующие. Цветоножка - это опора цветка, также выполняющая проводящую функцию (питает цветок водой и минеральными солями)
Чашелистик состоит из мезофилла (фотосинтезирующей ткани) и покрыт эпидермой. Лепесток венчика морфологически связан с листьями растений или с тычинками, только стерильные. Морфологически состоит из отгиба (узкой удлинённой части) и ноготка (широкой части с сильноразветвлённой системой жилок). Прямая функция чашелистика и лепестка - защита фертильных частей цветка, то есть тычинки и пестика.
Тычинка состоит из тычиночной нити и пыльника. Он образует пыльцу, мужские гаметы, оплодотворяющие яйцеклетки в завязи пестика после раскрытия пыльника. Грубо говоря, состоит из восьми камер, внутри которых образуется пыльца, а при ее созревании раскрывается.
Пестик имеет сложнее строение, снаружи покрыт плодолистиком, защищающим семязачаток. Если не вдаваться в подробности строения семязачатка, то это камера, содержащая яйцеклетки (две).