Спорофіт щитника чоловічого – багаторічна трав’яниста рослина. Підземна частина – товсте дерев’янисте чорно-буре кореневище із численними додатковими коренями. Надземна частина – листки (вайї) – великі двічіперисторозсічені із череками, що вкриті тонкими коричневими лусочками. Ростуть повільно. На верхівці закладаються корененивища і протягом першого року залишаються зачатковими. Наступного літа мають вигляд равликоподібно скручех спіралей, густовкритих коричневими лусками. Навесні третього року, наростаючи верхівкою, вони звільняються від лусок і швидко розгортаються. Восени великі листки щитника відмирають, залишаючи на кореневищі основи своїх черешків. Спороносні органи – соруси – купки спорангіїв, що утворюються влітку на нижньому боці листків і зверху прикриті тонким покривальцем – індузієм. Спорангій – має гребенеподібну смужку клітин із потовщеними оболонками, що забезпечують його розкривання. Найчастіше у кожному спорангії формується по 64 однакових спори. Спори – кожна має по дві оболонки: тонку внутрішню та товсту зовнішню. На вологому грунті спора проростає та утворює заросток (гаметофіт). Будова та особливості гаметофіту папоротеподібних Спори рівноспорової папороті дають початок вільноживучим двостатевим гаметофітам. Вони можуть бути автотрофними зеленими, або гетеротрофними. Гетеротрофні гаметофіти розвиваються у симбіозі з грибами. Автотрофні гаметофіти – заростки більшості папороті пластинчаті з ризоїдами та мають серцевидну форму, розміром не більше 5 мм. Антеридії з’являються раніше у області ризоїдів, архегонії пізніше у області виймання на передньому кінці гаметофіту. Різниця у часі формування двох типів гаметангії сприяє перехресному заплідненню. У різноспорової папороті одностатеві гаметофіти розвиваються під оболонками мікроспор та макроспор і сильно спрощені. Розмноження попоротеподібних У вологу погоду спіральні багатоджгутикові сперматозоїди виходять із антеридіїв та, проникнувши у черевця архегоніїв, запліднюють яйцеклітини. Із зиготи без періоду спокою розвивається зародок – спорофіт. Деякий час він живиться за рахунок гаметофіта.
1) Папоротник состоит из корневища, стебля и вай. Стебель - достаточно короткий, не обладающий выраженной толщиной, зелёного оттенка, с тенденцией к прямому переходу в одну или несколько вай. Корневище имеет форму множества мелких, коротких придаточных корней, собирающихся у основания стебля, окрашено в коричневый цвет. Форма вай - напоминает опахало, или сужающийся к краю овал, цвет их - разного оттенка зеленого.
2) Это спорангии. В них развиваются споры. Споры предназначены для развития из них бесполого поколения папоротников на которых в дальнейшем формируются гаметы, а затем происходит развитие из гамет полового поколения.
3) Мхи - не имеют дифференцированных органов, а папоротники имеют. У мхов преобладает гаметофит, а у папоротников спорофит. Мхи в отличии от папоротников вынуждены преимущественно выбирать в качестве ареала собственного обитания разнообразные влажные районы.
4) Папоротники принадлежат к высшим растениям поскольку имеют дифференцированное на органы тело размножаться не только при спор, а и при гамет, а также обладают к обитанию в самых разнообразных условиях ( у них по сравнению с низшими растениями снижены ограничения в ареале обитания).