Генная терапия ограничивается исследованиями в соматических тканях. Это связано с тем, что любое вмешательство в половые и зародышевые клетки может дать совершенно непредсказуемый результат.
Возьмем в пример коленный сустав. Коленный сустав это сложная, анатомическая структура – самый крупный и сложно структурированный элемент в организме человека. В большинстве источников считается, что состоит сустав колена из 3 костей, но это ошибочное представление об анатомии, которая включает в себя четыре кости (бедренная, большеберцовая, малоберцовая, надколенник), большое количество групп мышц и сухожилий. Сустав колена (articulatio genus) изначально описывался как шарнирное соединение, но в реалии получается все значительно сложнее. Нужно рассматривать колено, как три в одном, потому что работа каждой отдельно взято части сустава происходит самостоятельно.
Паразити людини зустрічаються у типах найпростіших, плоских і круглих червів, членистоногих. Паразитичних червів із типів плоских і круглих червів звичайно об'єднують під загальною назвою гельмінтів.Паразитизм широко розповсюджений у природі (бактерії, гриби, багато безхребетних). Паразитичний б життя ведуть і віруси. Серед вищих рослин також зустрічаються паразитичні, які селяться на інших рослинах.На відміну від інших організмів основою зовнішнього середовища паразитичних організмів е інший живий організм, а не нежива природа.Справжніми паразитами є тільки ті організми, для яких паразитичний б життя — обов'язкова форма існування. Bід справжніх (облігатних) паразитів необхідно відрізняти несправжніх. До них належать організми, які живуть вільно, але, потрапивши у інший організм, здатні прожити у ньому деякий час. До них відносяться, наприклад, личинки мух, які залишаються живими при проходженні через кишки людини.Паразитизм —форма антагоністичного співжиття онанізмів, щo відносяться до різних видів, при якому один з організмів (паразит) використовує - інший, організм (хазяїн) як середовище існування, і джерело живлення, існуючи за його рахунок, чим, Звичайно, завдає шкоди хазяїну, але, як правило, не такої значної, щоб викликати його загибель. В. О. Догель дає паразитизму таке визначення: «Паразити — це такі організми, які використовують інші живі організми як середовище існування Т джерело їжі, покладаючи при цьому (частково або повністю) на своїх, хазяїв завдання регулювання своїх взаємовідносин з навколишнім середовищем».Різниця між паразитизмом і хижацтвом полягає у тому, що хижак використовує свою здибич раз, при цьому вона гине; паразит використовує свою жертву тривалий час, і, як правило, вона не гине.Паразит і хазяїн становлять єдину взаємозв'язану систему, яка існує у певних умовах середовища. Тривала сумісна еволюція системи паразит — хазяїн привела до певної взаємопристосованості. Між паразитом і хазяїном на рівні організму виникають тісні взаємовідносини. Але для хазяїна присутність паразита не байдужа. Якщо паразити не викликають захворювання, то виникають захисні реакції. Так, навколо тканинних паразитів (мета-церкарії сисунів, трихінела) формуються сполучнотканинні капсули, які у певній мірі ізолюють паразита. Виникають також у хазяїна імунні реакції, тобто на видовому рівні між хазяїном і паразитом відбувається взаємна адаптація, яка забезпечує існування паразита і хазяї як біологічних видів.
