Лиша́йники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорость здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.
Лишайники примітні невибагливістю до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення[1][2]. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть настільки довго, що входять до числа найстаріших живих організмів планети[2]. Відомо біля 20 000 видів лишайників[1].
Утверждение о том, что гриб-мухомор паразит - ложное. Гриб-мухомор образует микоризу (грибокорень) с лиственными деревьями, что означает то, что он симбионт, а не паразит. Симбиотизм - вид взаимоотношений, при котором все его участники получают взаимовыгоду от друг друга. То есть гриб отдаёт дереву неорганические вещества и воду, а дерево грибу отдаёт органические вещества. При паразитизме же пользу получает только один организм.
Люди часто именуют его паразитом, так как не понимают смысла этого слова, полагая, что всё, что приносит вред - паразит. Мухомор содержит ядовитое вещество мускорин, которое может отравить человека.
Размножение без участия гамет, осуществляемое с спор, называют бесполым размножения .
Размножение, в котором участвуют гаметы, называется половым.