Головний мозок розташований в порожнині черепа і має такі відділи: довгастий мозок, міст, мозочок, середній мозок, проміжний мозок і великий мозок. Довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок складають стовбур головного мозку.
Довгастий мозок є продовженням спинного мозку і переходить у задній мозок. Виконує рефлекторну та провідну функції. В ньому знаходяться центри безумовних рефлексів жування, ковтання, ссання, кашлю, чхання, блювання, мигання. Регулює дихання, травлення, кровообіг.
Задній мозок складається з моста та мозочка. Міст разом з довгастим мозком є продовженням спинного мозку, він виконує рефлекторну та провідну функції. Він зв’язує довгастий і середній мозок. Мозочок розташований безпосередньо над довгастим мозком, його поверхню утворює сіра речовина, під нею розташована біла речовина. Він регулює рухові акти, координацію рухів.
Середній мозок підтримує тонус скелетних м’язів. В ньому розміщені центри орієнтувальних рефлексів на зорові та звукові подразники.
Проміжним мозком закінчується стовбурова частина головного мозку. Через нього проходять імпульси до кори великих півкуль від усіх рецепторів — зорових, слухових, шкірних та ін. Від діяльності проміжного мозку залежить здійснення більшості складних рухових рефлексів — ходіння, бігу, плавання. Він узгоджує роботу різних внутрішніх органів. Регулює обмін речовин, температуру тіла, виробляє біологічно активні речовини (гормони), які здійснюють гуморальну регуляцію діяльності організму.
Великий (кінцевий) мозок складається з двох півкуль головного мозку, що вкривають середній і проміжний мозок. їхня поверхня вкрита корою, яка утворена сірою речовиною. Під корою знаходиться біла речовина. Сіра речовина вкриває півкулі мозку і мозочка, утворюючи кору. Крім того, вона у вигляді окремих
скупчень (ядер) міститься всередині білої речовини. Біла речовина утворює провідні шляхи, які зв’язують головний мозок із спинним, а також частини головного мозку між собою. У корі головного мозку виділяють чутливі і рухові зони. Поверхня півкуль складчаста — має борозни і опуклі звивини, що збільшує її площу. Борозни ділять кожну півкулю на лобову, тім’яну, скроневу і потиличну частини. У задній центральній звивині позаду центральної борозни розміщена зона шкірної ти. суглобно-м’язо- вої чутливості, у передній центральній звивині — рухова зона, у скроневій — слухова. Зорова зона розміщена в корі потиличної частини півкуль. Поблизу бокової борозни розміщена смакова зона. Нюхова зона розміщена біля основи півкуль. Чисто мовної зони немає. Вона представлена в корі скроневої частини, нижній лобовій звивині зліва, на тім’яній частині. Кора великих півкуль функціонує як єдине ціле і є матеріальною основою психічної діяльності людини.
У людини, як і в інших хордових, налічується 12 пар череп- номозкових нервів, які відходять від головного мозку. Вони здійснюють зв’язок між мозком та органами чуття, м’язами і залозами голови
У протистов легкорастворимые экскреты (например, аммиак или мочевина [источник не указан 521 день] ) выводятся в окружающую среду путём диффузии или с сократительных вакуолей, выполняющих функцию осморегуляции. Отделение от цитоплазмы выделяемой жидкости происходит в спонгиоме — сложной системе мембранных пузырьков или каналов.
У ряда низших многоклеточных продукты обмена диффундируют через поверхность тела и стенки полостей, связанных с окружающей средой. Кроме того, в клетках пресноводных губок и гидр присутствуют вакуоли, которые участвуют в накоплении и выведении экскретов.
У большинства многоклеточных есть специальные органы выделения - протонефридии, метанефридии, целомодукты, нефромиксии, почки - которые обеспечивают выведение из организма вредных продуктов обмена веществ.
К органам выделения относят также т. н. "почки накопления" - клетки или ткани, которые накапливают вредные вещества, обычно переводя их в нерастворимую форму.
В функции выделения могут участвовать также отдельные клетки (например, фагоциты) , которые покидать организм, и органы других систем (легкие, кожа и т. п.