Объяснение:
Сосна лісова — Pinus silvestris L. Російська назва — сосна лесная. Високе розгалужене дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною. Кора червонувато-бура, луската. Молоді пагони зеленуваті, з ростом стають жовтувато-сірими. Глиця (хвоя) зверху випукла, темно-зелена, знизу — жолобчаста, тримається на рослині від 3 до б років.
Поширена сосна лісова по всій території СРСР, окрім степової частини півдня і Середньої Азії.
Сировина. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. їх збирають ранньої весни, коли на них ще не почали розходитися верхівкові лусочки. Сировину сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким шаром. Зберігають висушені бруньки в щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У бруньках знайдено летку олію (близько 0,36%), дубильні речовини, смолу, пініпікрин, фітонциди. В глиці виявлено дубильні речовини (близько 5%), каротин, летку олію (близько 1,3%), смолу (7—12%). Живиця містить летку олію (близько 35%), смоляні кислоти, фітонциди.
Застосування. Препарати сосни звичайної використовують у науковій та народній медицині насамперед як відхаркувальні, потогінні, сечогінні та дезинфікуючі засоби. З живиці шляхом її перегонки а водяною парою добувають скипидар — прозору рідину зі специфічним запахом. Скипидар застосовують зовнішньо в мазях і лініментах як подразний і відволікальний засіб при невралгії, ревматизмі, міозиті. Іноді його використовують (обережно) для інгаляцій при затяжному бронхіті. Скипидар — токсична речовина.
При хворобах нирок і печінки вживання його з лікувальною метою протипоказане. Використовують також сосновий дьоготь як дезинфікуючий та інсектицидний засіб, а також для лікування екзем, лишаїв, корости. При лікуванні запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, як дезинфікуючий і сечогінний засіб дуже ефективний відвар соснових бруньок. Беруть 1 чайну ложку подрібненої сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 50 мл 4 рази протягом доби.
У разі лікування нирковокам'яної хвороби, подагри, хронічного циститу соснові бруньки краще поєднувати з вересом звичайним, материнкою звичайною, цмином пісковим та коренями цикорію дикого у співвідношенні 1:2:2:2:3. Беруть 2 столові ложки суміші на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 100 мл 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
Луг – это территория, которая имеет естественный травяной покров. В отдельных случаях луга засаживаются определенными видами трав. Участки используются, как естественное пастбище для домашних животных, так и как плацдарм для заготовки кормов. В русской литературе такие луга называют сенокосами. Отличительной чертой любого луга является наличие избыточной
влажности и двух-слойность. Первый слой занимает дерн – пронизанный,
плотно скрепленный старыми и молодыми корнями верхний слой почвы. Второй слой – травостой. От количества и плотности растений на один квадратный метр площади зависит урожайность луга. Типичными для лугов являются следующие растения: борщевик и астра ромашковая, дурман и плевел, клевер и щавель, тимьян и ваточник, адонис и лютик.
Поля – это сельскохозяйственные угодья. Они имеют исключительно антропогенное происхождение. Каждый год они проходят обработку – мелиоративный комплекс, который позволяет повысить урожайность высаженных человеком культур. Первые поля появились в эпоху
неолита, когда люди выжигали лес, а на его месте несколько лет подряд
высаживали злаки. Затем поле бросали и выжигали новый лесной массив.
Всем известно уничтожение степной целины Украины и Казахстана, с целью
превращение ее в кратковременно плодородные поля.
На поле высаживают овощи и зерновые, корнеплоды и масличные культуры. Синонимом слова поле является термин «пашня» .
Объяснение:
прочитай
Важнейшие вены организма:
Яремная вена
Лёгочные вены
Воротная вена
Полая верхняя вена
Полая нижняя вена
Подвздошная вена
Бедренная вена
Подколенная вена
Подкожная большая вена ноги
Скрытая малая вена ноги