Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Объяснение:
Чаще всего растения размножаются вегетативно черенками. Когда ветер ломает растение, то оставшиеся в почве корни дают придаточные корни и укореняются. Так на новом месте вырастает тополь, ива, или другое растение.
В сельском хозяйстве для размножения растений используют корневые черенки. Корневой черенок — это отрезок корня длиной 15—25 см.
Корневыми черенками размножаются только те растения, у которых на корнях могут формироваться придаточные почки.
Есть разные размножать растения отводками. Самый простой изогнуть молодой побег так, чтобы средняя его часть касалась земли, а верхушка была направлена вверх. Затем на нижней части побега под почкой надрезать кору. В месте надреза прикрепить побег к почве полить и окучить. Верхушка побега должна стоять вертикально, для этого можно воткнуть в землю палку и привязать к ней побег. Осенью в месте надреза вырастают придаточные корни. Теперь побег следует отрезать от куста и посадить в отдельное место.
Растения можно размножать клубнями. Для выращивания картофеля достаточно посадить один клубень (желательно массой около 80 гр.) в почву весной, а осенью с каждого клубня можно будет собрать десяток новых клубней. Глазки-почки, ростки и верхушки также подойдут для размножения, и это тоже считается вегетативным размножением побегами. Чтобы размножить картофель глазками, надо вырезать почки с небольшой частью мякоти клубня и посадить в ящик с плодородной почвой. Из почек разовьются ростки, в их нижних частях отрастут придаточные корни. Это рассада, которую можно высаживать в поле. Схожим можно размножать клубни верхушками, то есть верхними частями клубней, где расположены почки.
Для получения ростков клубни следует прорастить на свету. Выросшие ростки обломать. Длинные надо разрезать на несколько частей - черенков - так, чтобы на каждом была почка. Затем высадить в ящики или парники. После того, как черенки укоренятся, их следует пересадить на постоянное место.
Прививками обычно размножают плодовые деревья. Для этого черенок(или почку-глазок) культурного растения надо срастить со стеблем дичка. Дичок это молодое растение, выращеное из семени плодового дерева. Корневая система дичка обладает большей мощностью, неприхотливостью к почве, морозостойкостью и некоторыми другими качествами, которых у прививаемого культурного растения нет. Прививаемый глазок или черенок культурного растения называется привоем, а дичок (к которому прививают) - подвоем.
