М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Определите генотип и фенотип 1-го и 2-го поколения всех возможных вариантов от скрещивания красноплодной гомозиготной земляники с белоплодными растениями, если имеют место явлений неполного доминирования.

👇
Ответ:
Masha07041
Masha07041
13.12.2022
Ген   признак
АА    красноплодная
Аа    розовоплодная
аа     белоплодная


РЕШЕНИЕ
№1
Р   АА   х    аа
     кр.          бел
G    А           а
F1     Аа  первое поколение
        роз

вариант №1
F1  Аа     х    Аа
      роз         роз  
G  А  а         А   а
F2    АА   Аа     Аа      аа второе поколение
         кр.  роз    роз     бел


вариант № 2
Р  Аа     х   АА
    роз          кр.
G  А  а         А
F2    АА      Аа
       кр.       роз

вариант № 3
Р    Аа   х   аа
      роз       бел
G    А  а         а
F2   Аа          аа
       роз       бел
4,5(74 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Kamilamar
Kamilamar
13.12.2022

Потому что она ОТНОСИТСЯ к конкретным условиям обитания. В других условиях эта при не исчезает, если закреплена генетически, а просто не организму, а часто и мешает. Например, покровительственная окраска полярной совы или песца при отсутствии снега делает их заметными, крот не может жить на поверхности, а рыба на суше и пр.

*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠

   .

4,4(48 оценок)
Ответ:
СaБIНw
СaБIНw
13.12.2022

Після того, як у 2009 році був прочитаний геном неандертальця, з'ясувалося, що сучасні жителі Азії, Європи і Америки успадкували від неандертальців приблизно 2% своєї ДНК.

Водночас у жителів Африки генів неандертальця тоді не виявили. Вчені зробили висновок, що епізоди схрещування між людьми і неандертальцями мали місце вже після того, як люди пішли з Африки.

У подальших дослідженнях, використовуючи все більш досконалі методи, вчені продовжували каталогізувати гени неандертальців в неафриканських популяціях, прагнучи краще зрозуміти історію людства, а також вплив ДНК неандертальців на сучасну людину.

Більше про: Неймовірні археологічні відкриття

   Повільне дорослішання: учені проаналізували мозок австралопітеків і знайшли схожість до сучасних людей

   Найменший в історії динозавр та "дракон, що танцює". Як наукові відкриття змінюють наше уявлення про давніх істот

   Учені знайшли найменшого в світі динозавра – він був розміром з колібрі

При цьому каталог генів неандертальців в африканських популяціях так і не був складений через технічні обмеження і припущення, що неандертальці і споконвічні африканські популяції були географічно ізольовані один від одного.

Однак дослідники з Прінстонського університету, ґрунтуючись на новому обчислювальному методі, тепер вважають, що африканці дійсно мають ДНК неандертальців і що дуже рання історія людства була складнішою, ніж багато хто міг подумати. Більше читайте тут

Объяснение:

4,7(50 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Биология
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ