ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ (AMPHIBIA) Земноводні, або амфібії (Amphibia), своїм походженням пов’язані з рибами, але водночас вони є першими хребетними тваринами, що освоїли наземні екосистеми. У самій назві цих тварин вказано на б їхнього існування: у перекладі з давньогрецької – амфібії – це ті, що живуть подвійним життям (amphi – подвійний, bios – життя), тобто і на суходолі, і у воді. Вивчення земноводних здійснює спеціальна галузь біології – батрахологія (від грецького batraсhos – голий гад та logos – вчення). Перші земноводні з’явилися на Землі приблизно 300–350 млн років тому, наприкінці девонського періоду палеозойської ери. Предками всіх сучасних земноводних були іхтіостеги – вимерлі тварини, що походять від давніх китичноперих риб. За зовнішнім виглядом вони нагадували сучасних хвостатих земноводних. Вихід на суходіл потребував надзвичайно складних перебудов організму. По-перше – перебудови і посилення скелету кінцівок та їхніх поясів, що необхідно для підтримання тіла та пересування на суходолі, в умовах посиленої порівняно із водним середовищем гравітації. По-друге – появи легенів (хоча й досить примітивних), необхідних для забезпечення газообміну та кардинальних змін у кровоносній системі: виникає друге коло кровообігу, з’являється трикамерне серце. Але газообмін у амфібій значною мірою відбувається і через шкіру.
Образует стволики толщиной до 10—15 см.Карагана древовидная. ЦветокЛистья очерёдные, черешковые, сложные, состоящие из 5—8 пар листочков.Цветки довольно крупные, обоеполые, мотылькового типа, с жёлтым венчиком, в пучках по 2—5 штук в пазухах листьев. В цветке десять тычинок, девять из них срослись нитями в трубку, одна — свободная. Нектароносная ткань располагается на дне венчика. Цветёт в конце весны — начале лета.Пыльцевые зёрна трёхбороздно-поровые, шаровидной или шаровидно-сплющенной формы. Длина полярной оси 17—20,4 мкм, экваториальный диаметр 17—22 мкм. В очертании с полюса округло треугольные, с экватора — округлые или широкоэллиптические. Борозды шириной 3—4 мкм, длинные, с ровными краями, с остро оттянутыми концами, несходящимися у полюсов. Поры овальные, продольно вытянутые, шириной, равной ширине борозд или несколько больше, длиной 6—8 мкм; часто бывают слабо заметны. Мембрана борозд и пор мелкозернистая. Ширина мезокольпиума 13,6—15,3 мкм, диаметр апокольпиума 4,6—5,7 мкм. Экзина толщиной 1—1,3 мкм, текстура мелкопятнистая. Пыльца бледно-оранжевого цвета[3].Плод в стручке — линейно-цилиндрический боб. Плоды созревают в июле — августе.Размножается семенами.Малотребовательное к почвенным условиям, хорошо переносящее засуху и морозы растение.Домен: ЭукариотыЦарство: РастенияОтдел: Цветковые[1]Класс: Двудольные[2]Порядок: БобовоцветныеСемейство: БобовыеПодсемейство: МотыльковыеТриба: КопеечниковыеРод: КараганаВид: Карагана древовидная Описание
