Найдавніша з усіх «мов» є мова запахів, адже нею й досі користуються тварини, які раніше за інших з'явилися на Землі. Пахучими речовинами помічають свої дороги мурахи. Бджоли-розвідниці, знайшовши їжу, просочують своїм запахом повітря й навколишні предмети, щоб робочі бджоли могли швидко й безпомилково знайти дорогу до годівниці. У джмеля головне призначення пахучих залоз — подати звістку про себе джмелихам. Величезне значення має запах для зустрічі самців і самок багатьох метеликів, комах, павуків. У ссавців пахучі залози бувають на різних частинах тіла. Ведмеді залишають слід на деревах і камінні кігтями і спиною, у кішок і собак для цієї мети слугує сеча. Мова запахів дуже важлива для багатьох тварин-мисливців. Собака та його родичі знаходять здобич в основному завдяки органам чуття. Відстань, на яку собака може чути запах дичини, передусім залежить від напряму і сили вітру та вологості ґрунту. З диких тварин хорошим чуттям володіють вовк, шакал, лисиця.
Объяснение:
г) силурийский период протерозойской эры характеризуется наличием теплых мелких морей, появлением челюстных позвоночных, выходом растений на сушу.
е) биохимическая гипотеза происхождения жизни, разработанная А. И. Опарина и Д. Холдейном, базируется на возможности преобразования неорганических соединений в сложные органические.